Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.10.2021 р. № 4010/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                             щодо врахування мінімально допустимих строків корисного використання нематеріальних активів при застосуванні виробничого методу нарахування амортизації та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ здійснює господарську діяльність з використанням нематеріальних активів для виробництва кіно - і відеофільмів, телевізійних програм, з розповсюдження кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, а також діяльність у сфері телевізійного мовлення.

У платника виникло питання стосовно врахування мінімально допустимих строків корисного використання нематеріальних активів, передбаченихп.п 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу при застосуванні виробничого методу нарахування амортизації, оскільки для розрахунку амортизації при обранні виробничого методу використовується фактичний місячний обсяг продукції (робіт, послуг) та виробнича ставка амортизації, а не строк корисного використання.

Відповідно до п. 27 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» (далі – НП(с)БО 8) метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.

Згідно п. 29 НП(с)БО 8 нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою уведення об'єкта нематеріального активу у господарський оборот.

Відповідно до п.п. 5 п. 26 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів, зокрема, виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно пп. 138.1 та 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.

Згідно п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу терміни "невиробничі основні засоби", "невиробничі нематеріальні активи" означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації) передбачені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Строки нарахування амортизації нематеріальних активів встановлені
п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

При цьому, виключень для застосування мінімально допустимих строків амортизації нематеріальних активів не передбачено.

Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років (п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу).

Отже, при застосуванні виробничого методу нарахування амортизації нематеріальних активів враховуються мінімально допустимі строки корисного використання, а якщо такий строк не встановлено, то він визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).