Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.10.2021 р. № 4034/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Підприємства щодо визначення бази оподаткування, складання податкової накладної та віднесення сум ПДВ до податкового кредиту і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємством було здійснено придбання у банка обладнання (агрегату) та перераховано оплату за такий агрегат з урахуванням ПДВ. Постачальником за операцією з постачання такого агрегату податкову накладну складено не було.  На вимогу Підприємства скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідну податкову накладну з метою формування ним як покупцем податкового кредиту, банком повідомлено, що такий агрегат попередньо був повернутий банку як лізингодавцю із фінансового  лізингу лізингоотримувачем за ціною, що перевищує договірну вартість його постачання Підприємству, у зв’язку з чим база оподаткування ПДВ за операцією з постачання агрегату Підприємству відсутня.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

За загальними правилами, визначеними пунктом 188.1 статті 188 ПКУ, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

В той же час статтею 189 ПКУ передбачено особливості визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг в окремих випадках.

Зокрема, згідно з пунктом 189.5 статті 189 ПКУ  у разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв'язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми податку, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.

Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме як первісна вартість товарів (об'єкта фінансового лізингу) за вирахуванням сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Правила складання податкових накладних та їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтею 201 ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Щодо питань 1 і 2

Якщо платником податку постачається товар, який попередньо був об’єктом фінансового лізингу та був повернутий лізингоодержувачем такому платнику податку як лізингодавцю у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням договору фінансового лізингу, то базою оподаткування за операцією з подальшого постачання такого товару є позитивна різниця між ціною його постачання та ціною, за якою такий товар був повернутий лізингодавцю лізингоодержувачем із фінансового лізингу.

Якщо різниця між ціною постачання такого товару та ціною, за якою він був повернутий лізингодавцю лізингоодержувачем із фінансового лізингу, має від’ємне значення або дорівнює нулю, то база оподаткування за операцією з подальшого постачання такого товару дорівнює нулю, та податкові зобов’язання у постачальника за такою операцією відсутні.

Щодо питання 3

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 ПКУ.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПКУ  для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкові накладні, отримані з ЄРПН.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Таким чином, платник податку за операціями з придбання товарів/послуг має право віднести до податкового кредиту виключно суми ПДВ, зазначені у відповідній податковій накладній, належним чином складеній постачальником за такою операцією та зареєстрованій в ЄРПН.

Щодо питання 4

З урахуванням норм пунктів 201.1 та 201.10 за операцією з постачання товарів/послуг платник податку – постачальник зобов’язаний скласти податкову накладну на дату, визначену відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ, зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін та надати покупцю таких товарів/послуг.

Така податкова накладна складається виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до норм ПКУ.

Щодо питання 5

У зверненні Підприємством зазначено, що ним було здійснено оплату вартості придбаного агрегату з урахуванням ПДВ. В той же час Підприємством повідомлено, що база оподаткування ПДВ у постачальника за такою операцією дорівнює нулю.

Враховуючи викладене, надання більш конкретних висновків з порушених у зверненні питань можливе лише за умови чіткої ідентифікації суті операцій, що здійснюються платниками податку, з урахуванням  договірних умов та суттєвих обставин проведення таких операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Врегулювання питань господарських правовідносин між суб’єктами господарювання, зокрема щодо умов постачання товарів, не належить до компетенції Державної податкової служби України.

При цьому будь-який платник податку (у тому числі постачальник, який у ситуації, описаній у зверненні, визначає базу оподаткування з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 189.5 статті 189 ПКУ)  у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 ПКУ.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.