X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.10.2021 р. № 4041/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з уступки права вимоги та списання безнадійної кредиторської заборгованості та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ),  повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариством протягом 2015 року було отримано від покупця (далі – покупець № 1) попередні оплати за товар (вугілля), яке надалі не було відвантажено (поставлено) такому покупцю № 1. На дати отримання авансів Товариством було складено відповідні податкові накладні, які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у зв’язку із недостатністю суми в системі електронного адміністрування ПДВ, на яку платник податку (Товариство) має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

У 2018 році покупець № 1 відступив право вимоги до Товариства покупцю № 2. 

У 2021 році Товариство у зв’язку із закінченням терміну позовної давності списує в обліку безнадійну кредиторську заборгованість перед покупцем № 2.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Статтею 5 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Правила заміни кредитора у зобов’язанні визначено статтями 512-519 ЦКУ.

Кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальний термін позовної давності встановлений статтями 257 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та 102 ПКУ тривалістю у три роки (1095 днів).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги  за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

При цьому під відступленням права вимоги розуміється операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (підпункт 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Пунктом 187.1 статті 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Правила формування податкових зобов’язань та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187 і 201 ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Виходячи з обставин, викладених у зверненні,  постачальник (Товариство) на дати отримання попередньої (авансової) оплати від покупця № 1 повинен був нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні.

При здійсненні операцій з уступки права вимоги не виникає жодної з обставин, перерахованих у пункті 192 статті 192 ПКУ, для коригування податкових зобов’язань постачальника (не відбувається зміна суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг), отже, відсутні підстави для складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на дату настання першої події за операцією (отримання авансу).

Таким чином, операція з уступки покупцем № 1 права вимоги покупцю № 2 не є об’єктом оподаткування ПДВ. Постачальник (боржник) на дату заміни кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) не коригує податкові зобов’язання з ПДВ, визначені на дату отримання ним попередньої (авансової) оплати від покупця № 1, оскільки відсутні законодавчо визначені підстави для такого коригування, та не складає податкову накладну на покупця № 1, оскільки податкова накладна має бути складена на дату першої події за операцією (отримання авансу).

Списання в обліку безнадійної кредиторської заборгованості перед покупцем № 2, яка виникла у Товариства внаслідок відступлення покупцем № 1 покупцю № 2 права вимоги до Товариства такої заборгованості, не спричиняє податкових наслідків з ПДВ для постачальника (Товариства): податкові зобов’язання Товариством на таку дату не визначаються, оскільки у даному випадку операція з постачання товарів/послуг не здійснюється, а попередня (авансова) оплата, заборгованість за якою списується, була отримана постачальником (Товариством) від покупця № 1, а не від покупця № 2, та на дату отримання такої попередньої оплати Товариством мали бути визначені податкові зобов’язання з ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).