Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.10.2021 р. № 4053/ІПК/99-00-09-03-02-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула запит Товариства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє таке.

 У запиті Товариство проінформувало, що має ліцензію на право оптової торгівлі пальним (за відсутності місць оптової торгівлі) та планує здійснювати реалізацію пального шляхом його продажу із власного автопаливозаправника безпосередньо в баки автотранспортних засобів покупців за допомогою заправочного пистолету без використання паливо-роздавальної колонки.

З урахуванням вищевикладеного Товариство запитує:

1. Чи підпадає реалізація пального шляхом його заправлення безпосередньо в бак автотранспортного засобу покупця (суб’єкта господарювання, який використовуватиме пальне для цілей комерційного використання (наприклад, подальшого перепродажу або виробничого споживання (як для надання пов’язаних послуг, так і для потреб власного споживання, пов’язаного з провадженням господарської діяльності)) з власного автопаливозаправника Товариства, на орендованій Товариством у іншої юридичної особи території (яка не є юридичною адресою Товариства, акцизним складом або місцем торгівлі), та/або за місцем знаходження покупця або його автомобілів, під поняття «оптова торгівля пальним»?
2. Наявність якого виду ліцензій, передбачених Законом №481, потребує провадження зазначеної діяльності Товариством?
3. У разі, якщо провадження описаної вище діяльності потребує наявності у підприємства ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, то чи необхідно отримувати ліцензію на право зберігання пального на такий автопаливозаправник у разі, якщо в ньому залишається нереалізоване пальне в проміжках часу між переміщенням цього пального до покупців або в проміжках часу між операціями з реалізації пального з цього автопаливозаправника у період його перебування на орендованій Товариством території?
4. Яким обладнанням (витратомірами, рівнемірами тощо) повинен бути обладнаний автопаливозаправник, через який буде здійснюватися реалізація пального описаним вище способом? Чи потрібно здійснювати повірку або оцінку та реєстрацію цього обладнання у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі?

До запитань 1, 2 та 3.

Згідно з пп. 14.1.141¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»                    (далі - Закон № 481).

Законом № 481 визначено, що ліцензуванню підлягають види діяльності з пальним, визначення якого наведене у п.п. 14.1.141¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Статтею 1 Закону № 481 визначено:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку;

оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

 роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Оптова торгівля пальним, зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії (ч. 1 ст. 15 Закону № 481).

Суб’єкти господарювання  (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним (ст. 15 Закону № 481).

Враховуючи вищезазначене, за відсутності у Товариства місць оптової торгівлі пальним, тобто оптова торгівля пальним виключно з бензовозу, можлива за умови отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним. У разі наявності у Товариства місць оптової торгівлі на яких розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності (в тому числі бензовози у разі зберігання у ньому у певний час палива), що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування, та на яких відбувається заправлення транспортних засобів пальним інших суб’єктів господарювання з оплатою по безготівковому рахунку через банківську установу, то Товариству необхідно отримати ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності у ліцензіата місця торгівлі.

Разом з цим, у разі здійснення Товариством діяльності із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із здійсненням розрахункових операцій згідно з Законом України від 06 липня 1995 року                  № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з автозаправної станції, та інших місць роздрібної торгівлі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій через паливороздавальні колонки, йому необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

 

 До запитання 4.

Акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України (пп. 14.1.6 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Розпорядник  акцизного  складу  пересувного – суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб: реалізує або зберігає пальне, ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу (пп.14.1.224 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Не є акцизним складом пересувним: транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки; паливний бак транспортного засобу (пп.14.1.6 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу до власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

належать іншим особам;

виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Відповідно абз. 4 пп. 230.1.5 п. 230. 1 ст. 230 Кодексу, транспортні засоби, що використовуються для переміщення на митній території України пального, не облаштовуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками (крім обмежень передбачених абз. в) пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

 

Питання проведення повірки  засобів вимірювальної техніки та її періодичності належить до компетенції ДП «Укрметртестстандарт», а відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності регламентуються Законом України від 05.06.2014 року №1314-VII «Про метрологію та метрологічну діяльність», постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2015 року № 474 «Про затвердження Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт» та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.