Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.10.2021 р. № 4072/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України в доповнення до індивідуальної податкової консультації від 26.07.2021 № 2907/ІПК/99-00-21-02-02-06, враховуючі роз’яснення, надані листомМіністерства фінансів України, щодо питання стосовно формування витрат на придбання інвестиційного активу у вигляді пакету акцій емітента – резидента України, що не знаходиться в обігу на фондовій біржі, для застосування положень п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.

 

Особливості оподаткування нерезидентів визначено п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Так, п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу визначено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу.

Для цілей цього пункту такими доходами, зокрема, є:

е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів:

цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб резидентів, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «а» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 цього Кодексу;

акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 цього Кодексу, що відповідають таким умовам:

а) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та

б) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору;

акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи - резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалась за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій юридичній особі - резиденту України або використовується такою юридичною особою - резидентом України на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору.

Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзаців четвертого та шостого підпункту «е» цього підпункту) та нерухомого майна (для цілей абзаців п'ятого та шостого підпункту «е» цього підпункту) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи.

До того ж п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу визначено, що резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

У разі якщо нерезидент набуває право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім - шостим п.п.«е»п.п 141.4.1 цього пункту, у іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні відповідно до норм цього пункту, нерезидент, який набуває право власності, зобов'язаний утримати податок з прибутку від відчуження інвестиційного активу, виплаченого на користь іншого нерезидента, за ставкою в розмірі 15 відсотків та за його рахунок, задекларувати та перераховувати до бюджету України податок під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країною резиденції особи, на користь яких здійснюється виплата, що набрали чинності.

Прибуток від здійснення операцій, визначених у підпункті «е» підпункту 141.4.1 цього пункту, визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу. Якщо на вимогу особи, яка відповідно до цього підпункту є відповідальною за сплату податку з прибутку від здійснення такої операції, нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування податком на такий прибуток є вартість операції з відчуження інвестиційного активу.

Питання, які порушуються у запиті платника, пов’язані з визначенням документально підтверджених витрат на придбання інвестиційного активу при проведенні нерезидентом операцій з продажу інвестиційного активу, та потребують встановлення наявності прибутку від здійснення таких операцій з продажу для цілей застосування положень п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинний документ. Первинні та зведені облікові документи повинні мати обов’язкові реквізити, зокрема, щодо змісту та обсягу господарських операцій.

Тож для вивчення питання щодо формування витрат та змін у складі активів, зобов’язань та капіталу підприємства необхідно розглядати інформацію та документи, які привели до цих змін.

При цьому слід зазначити, що положення ст. 141 Кодексу не містять спеціальних положень щодо визначення поняття «придбання» та «продажу» інвестиційного активу, яке використовується для цілей застосування положень цієї статті Кодексу. Отже, застосування цих понять повинно здійснюватися виходячи із практики використання положень інших підрозділів Кодексу, і в першу чергу, в контексті норм, які регулюють оподаткування операцій із інвестиційними активами як податком на прибуток підприємств, так і податком на доходи фізичних осіб.

Так, відповідно до положень підпунктів 14.1.81, 14.1.268 п. 14.1 ст. 14, підпунктів 39.2.1.1, 39.2.1.4 п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39, п. 138.2 ст. 138, п.п. 141.4.3 п. 141.4 ст. 141, підпунктів 170.2.2, 170.2.4 п. 170.2 ст. 170 Кодексу поняття «придбання» застосовується для визначення операцій, коли право власності виникає за результатами операцій купівлі-продажу та у платника податків відбувається або зменшення активів або збільшення зобов’язань.

Таку ситуацію слід відрізняти від операцій з набуття права власності на інвестиційний актив. В цьому випадку застосування поняття «набуття» має значно ширше значення, відмінне від поняття «придбання», зокрема, дарування, успадкування тощо

До того ж необхідно зауважити, що положення п. 170.2 ст. 170 Кодексу для цілей оподаткування інвестиційного прибутку податком на доходи фізичних осіб містить низку додаткових уточнень до поняття, яке розкриває сутність «витрат на придбання» інвестиційного активу.

Так, у п.п. 170.2.2 зазначеного пункту Кодексу передбачено, що:

- придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права;

- інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв'язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Проте уп.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу такі уточнення не передбачено.

Враховуючи зазначене, вирішення питання щодо порядку оподаткування операцій зазначених у запиті можливе лише при дослідженнівідповідних первинних документів, які містять відомості про господарські операції з інвестиційними активами та документів, які пов’язані із здійсненням операцій набуття нерезидентами прав власності на такі активи, в рамках документальної перевірки, яка відповідно до ст. 78 Кодексу може бути проведена в тому числі на звернення платника податку.

Пунктом 52.2 ст. 52 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.