Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.10.2021 р. № 4095/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                          щодо можливості видачі Підприємством довідки-підтвердження для цілей підтвердження застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 38¹ підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та, керуючись статтею 52 розділу ІІ ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємством, як одержувачем бюджетних коштів, укладаються договори на придбання (закупівлю) лікарських засобів і медичних виробів для цілей подальшого здійснення операцій з постачання таких лікарських засобів і медичних виробів, що підлягають звільненню від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 38¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктом 38¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, до                      31 грудня 2022 року, звільняються від оподаткування ПДВ:

1) операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я;

2) операції з постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я. При цьому норми пункту 198.5 статті 198 та               статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються;

3) операції з безоплатного постачання (передачі) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були ввезені та/або поставлені на митній території України відповідно до підпунктів 1 і 2 вказаного пункту ПКУ, на користь структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики;

4) операції з безоплатного постачання (передачі) лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були ввезені та/або поставлені (передані) на митній території України відповідно до                підпунктів 1 - 3 вказаного пункту ПКУ, у разі здійснення перерозподілу таких лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них у встановленому законодавством порядку між структурними підрозділами з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та/або суб'єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики;

5) операції з безоплатного постачання (передачі) у системі охорони здоров'я до кінцевого споживача (пацієнта), у тому числі з метою надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були ввезені та/або поставлені (передані) на митній території України відповідно до підпунктів 1 - 4 вказаного пункту ПКУ, структурними підрозділами з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб'єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене вказаним пунктом ПКУ, застосовується, якщо ввезення та/або постачання (передача) лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них здійснюється за кошти державного бюджету на виконання відповідних угод (договорів), укладених особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, у межах виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я.

Перелік лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я, та порядок їх ввезення, постачання і цільового використання, а також розподілу (перерозподілу) між структурними підрозділами з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та/або суб'єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У разі нецільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них відповідно до вказаного пункту ПКУ платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена при ввезенні на митну територію України (постачанні на митній території України) таких лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Порядок ввезення, постачання і цільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1153 (далі –                 Порядок № 1153).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1153 термін «особа, уповноважена на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я» вживається у значенні, наведеному в Основах законодавства України про охорону здоров'я                            від 19 листопада 1992 року № 2801-XII.

Згідно зі статтею 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я  від 19 листопада 1992 року № 2801-XII під особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, розуміється юридична особа, утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, та уповноважена здійснювати закупівлі лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них і послуг за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я, а також за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону. Особа, уповноважена на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, має право безоплатно постачати (передавати) належні їй лікарські засоби, медичні вироби та допоміжні засоби до них і послуги структурним підрозділам з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб'єктам господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Відповідно до пунктів 7-14 Порядку № 1153 постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них здійснюється підприємствами, установами, організаціями (далі - постачальники) на виконання відповідних угод (договорів).

У відповідній угоді (договорі) обов'язково зазначається дата її укладення і номер, найменування державної програми, з метою виконання якої здійснюється постачання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, та у разі подальшого постачання таких лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них закладам охорони здоров'я іншим постачальником - його реквізити.

Постачальник для підтвердження звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них на митній території України, здійснених відповідно до угод (договорів), не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому проводилися такі операції, подає Міністерству охорони здоров’я України (далі – МОЗ) та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я:

1) заяву про видачу довідки-підтвердження оплати лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них відповідно до угод (договорів) за формою згідно з додатком 3;

2) завірені в установленому законодавством порядку копії:

договору, укладеного між постачальником і особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, та/або спеціалізованою організацією;

довідки про включення постачальника до ЄДРПОУ (для постійного представництва);

податкових накладних, виданих постачальником у звітному (податковому) періоді, у межах виконання відповідних угод (договорів), без урахування податку на додану вартість;

3) копію витягу з реєстру платників податку на додану вартість.

При цьому МОЗ та/або особа, уповноважена на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, протягом п'яти робочих днів з дати отримання документів, зазначених у пункті 9 Порядку № 1153, видає довідку-підтвердження оплати лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них на підставі угод (договорів) за формою згідно з додатком 4 (далі - довідка-підтвердження) або надсилає обґрунтовану відмову у письмовій формі.

Довідка-підтвердження оформлюється у трьох примірниках, підписується уповноваженою особою МОЗ та/або особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, та скріплюється гербовою печаткою (за наявності). Один примірник довідки-підтвердження залишається в МОЗ та/або у особи, уповноваженої на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, два примірники видаються постачальникові, один з яких подається органам доходів і зборів, другий - залишається у постачальника.

Підставою для відмови у видачі довідки-підтвердження є:

подання постачальником неповного пакета документів, зазначених у пункті 9 Порядку № 1153;

виявлення в таких документах недостовірних відомостей.

Постачальник подає довідку-підтвердження контролюючому органу, в якому перебуває на обліку як платник податків, не пізніше ніж через десять робочих днів після настання останнього дня строку подання податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний звітний (податковий) період.

Після усунення причин, що стали підставою для прийняття рішення про відмову у видачі довідки-підтвердження, постачальник має право повторно звернутися до МОЗ та/або особи, уповноваженої на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, для отримання такої довідки.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ, інших зазначених вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що у випадку, якщо Підприємство має статус особи, уповноваженої на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, у межах виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я, та постачання (передача) лікарських засобів і медичних виробів на митній території України здійснюється за кошти державного бюджету на виконання відповідної угоди (договору), укладеної між Підприємством і відповідним постачальником, а також з дотриманням вимог Порядку № 1153, то операції постачальника з постачання таких лікарських засобів і медичних виробів на митній території України Підприємству підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 38¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

У випадку недотримання зазначених вище умов, операції постачальника з постачання таких лікарських засобів і медичних виробів на митній території України Підприємству оподатковуватимуться ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

Разом з цим ДПС інформує, що з питання визначення такої підстави для відмови у видачі довідки-підтвердження, як порушення терміну, встановленого у пункті 9 Порядку № 1153, для подачі відповідного пакету документів, доцільно звернутися до МОЗ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).