Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.10.2021 р. № 4111/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариств щодо порядку формування податкового кредиту за операціями з виплати бонусів дилерам за досягнення певних показників закупівель товарів, з урахуванням особливостей ведення платником податку бухгалтерського обліку та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює продаж товарів дилерам на території України. Крім договорів поставки, між Товариством та дилерами укладено договори, які, з метою стимулювання збільшення обсягу закупівель товарів,  передбачають виплату Товариством дилерам бонусів за досягнення певних обсягів закупівлі товарів.

В бухгалтерському обліку платник податку планує обліковувати дохід від реалізації товарів дилерам за вирахуванням суми нарахованих бонусів. При цьому оплата від дилерів за товари надходитиме Товариству у повному обсязі, а бонуси Товариство буде перераховувати у грошовій формі на банківські рахунки дилерів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

Отже, виходячи із сутності договірних відносин між Товариством і дилерами, Товариство отримує від покупців товарів (дилерів) послуги, пов’язані зі стимулюванням збільшення обсягу продажів товарів, які за своєю сутністю є маркетинговими послугами, а бонуси, що виплачуються у грошовій

формі Товариством дилерам за досягнення певних обсягів закупівель визначаються як оплата таких маркетингових послуг.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Пунктом 188.1 статті 188 Кодексу встановлено, що  база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

За операцією з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін  та надати покупцю за його вимогою (пункти 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу).

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 Кодексу, згідно з пунктом 198.1 якої до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу встановлено, що для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкові накладні, отримані з ЄРПН.

Щодо питань 1 і 2

З метою оподаткування ПДВ у ситуації, описаній у зверненні, мають місце дві різні операції з постачання, які підлягають оподаткуванню виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу:

перша – операція з постачання Товариством товарів дилеру, 

друга - операція з постачання дилером  маркетингових послуг Товариству.

Податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями визначаються відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу виходячи з їх договірної вартості.

Податковий кредит за такими операціями формується за правилами, визначеними статтею 198 Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу встановлено, що  для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, за операцією з отримання від покупця товарів (дилера) маркетингових послуг, факт надання яких підтверджується актом наданих послуг, платник податку – отримувач таких послуг (Товариство) має право віднести суми ПДВ до податкового кредиту на підставі належним чином складеної дилером та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (за умови дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених Кодексом).

Щодо особливостей відображення операцій, що здійснюються платником податку, у бухгалтерському обліку, який ведеться за міжнародними стандартами, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, та яке, зокрема,  здійснює нормативно-правове регулювання у сфері бухгалтерського обліку та визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку, обов'язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків).

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.