Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.09.2021 р. № 3497/ІПК/99-00-07-09-02-06

Державна податкова служба України розглянула запит щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до листа, ТОВ має практичну необхідність отримати індивідуальну податкову консультацію щодо наступних питань:

Чи необхідно вказувати у разі продажу підакцизних алкогольних напоїв у виді коктейлів, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у рядку 9 для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій або реєстратором розрахункових операцій?

У разі продажу коктейлів, як саме необхідно відображати відповідні цифрові значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у рядку 9 касового чека, підакцизних алкогольних напоїв, які входять до складу коктейлів, якщо до коктейлю входить два або більше найменувань (марок) алкогольних напоїв?

Чи необхідно вказувати у разі продажу підакцизних алкогольних напоїв на розлив цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у рядку 9 для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій або реєстратором розрахункових операцій?

У разі продажу підакцизних алкогольних напоїв на розлив, як саме необхідно відображати відповідні цифрові значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у рядку 9 касового чека, якщо одна порція на розлив містить один вид алкогольного напою але розлитий з двох пляшок (у разі якщо залишку алкогольного напою в одній пляшці не вистачає на одну порцію)?

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ програмних РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 8 Закону № 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО або програмних РРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 1 розділу I Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13), визначено, що форми і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов’язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, мають відповідати його вимогам.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2020 за № 832/36454 (далі – Наказ № 329) внесено зміни до форми та змісту розрахункових документів.

Наказ № 329 стосується виключно наявності, з 01.10.2021 року у фіскальному касовому чеку, які формуються всіма без виключення РРО/програмних РРО, цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Також, пунктом 3 розділу ІІ Наказу № 13 передбачено, що рядки чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком.

Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що одним з обов’язкових реквізитів первинних документів є зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції. Для товарів це буде їх найменування, кількість та їх одиниця виміру.

Пунктом 11 ст. 3 Закону № 265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО/програмних РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із  зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Отже, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети, тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО/програмних РРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру) або сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Враховуючи вищевикладене, при програмуванні алкогольної продукції, що використовується у приготуванні коктейлів, слід забезпечити введення даних/сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі при її відкупорюванні, в межах першого відкриття (відкорковування, відкупорювання) для приготування першої порції коктейлю або продажу на розлив.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.