Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.11.2021 р. № 4136/ІПК/99-00-18-04-03-06

Державна податкова служба України на звернення Товариство про надання індивідуальної податкової консультації щодо визначення об’єкту оподаткування земельним податком та необхідності включення до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи земельної ділянки, яка надана в оренду іншій юридичній особі, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку четвертої групи. Ним придбано у фізичної особи земельну ділянку, виділену в межах норм безоплатної приватизації, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Придбану земельну ділянку Товариство (далі  – Орендодавець) здає в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (далі – Орендар) для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Товариство, посилаючись на норми законодавства України, запитує:

1. Чи є платником земельного податку власник земельної ділянки – юридична особа, яка є платником єдиного податку четвертої групи, у разі передачі такої земельної ділянки в оренду іншій юридичній особі - платнику єдиного податку четвертої групи?

2. Чи включає Орендодавець до декларації платника єдиного податку четвертої групи земельну ділянку, яка  надана в оренду іншому платнику єдиного податку четвертої групи?

3.  Чи включає Орендар до декларації платника єдиного податку четвертої групи земельну ділянку, взяту в оренду у власника земельних ділянок – юридичної особи, яка є платником єдиного податку четвертої групи?

Щодо першого питання 

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (п. 269.1 ст. 269 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV Кодексу – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа-підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Статтею 409 Цивільного кодексу України визначені права та обов’язки власника земельної ділянки, наданої у користування для сільськогосподарських потреб. Зокрема, власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Відповідно до п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності зокрема з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. 

Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних підставах.

Враховуючи викладене, у разі передачі Товариством земельної ділянки в користування на умовах оренди, земельний податок сплачується на загальних підставах, оскільки така земельна ділянка використовується платником не для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Щодо другого та  третього питань

Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площі сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292¹.1 ст. 292¹ Кодексу).

Частиною першою ст. 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ст. 6 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня                      1998 року № 161-XIV орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

При цьому, відповідно до п.п. 295.9.6 п. 295.9 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку четвертої групи у разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації. У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується.

Отже, у разі якщо платник єдиного податку четвертої групи орендує земельні ділянки у іншого платника єдиного податку четвертої групи, такий Орендар не враховує в декларації платника єдиного податку четвертої групи площі земельних ділянок, які використовуються ним на підставі договору оренди. Зазначена земельна ділянка повинна бути відображена Орендодавцем у декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Додатково повідомляємо, що п. 52⁸ підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.