Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.01.2018 р. № 29/ІПК/04-36-12-01-16

Про визначення бази оподаткування ПДВ операцій з постачання вживаних транспортних засобів, придбаних у фізичних осіб, за посередництвом комісіонера

Головне управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області розглянуло запит підприємства щодо визначення бази оподаткування ПДВ операцій з постачання вживаних транспортних засобів, придбаних у фізичних осіб, за посередництвом комісіонера, та керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі — ПКУ), повідомляє наступне.

Згідно з п. 189.3 ст.189 ПКУ вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Новим транспортним засобом вважається, зокрема, наземний транспортний засіб, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів.

Отже, наземний транспортний засіб буде вважатися вживаним товаром, якщо він або був у користуванні не менше 1 року (незалежно від наявного пробіїу); або реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому має загальний наземний пробіг більше 6000 кілометрів (незалежно від терміну користування до 1 року або більше 1 року).

Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст.185 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14ПКУ).

Пунктом 189.3 ст.189 ПКУ встановлено правила визначення бази оподаткування ПДВ у разі здійснення платником податку операцій з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари.

Зокрема, у випадках, коли платник податкуздійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V ПКУ.

Датою збільшення податкових зобов'язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими п. 187.1 ст. 187 ПКУ.

При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається: - для осіб, не зареєстрованих як платники податку, - виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого засобу, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону; - для платників податку - виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Відповідно до п.п.14.1.191 п.14.1 с.14 ПКУ передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю, віднесено до операцій з постачання товарів.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками -суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

Пунктом 189.4 ст. 189 ПКУ встановлено, що базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ.

Згідно інформації наведеної у запиті, платник (покупець) планує здійснити придбання вживаного транспортного засобу на підставі договору купівлі - продажу з юридичною особою — комісіонером (продавець), який є платником ПДВ та діє на підставі договору комісії з власником авто-фізичною особою.

З урахуванням вищевикладеного та у разі, якщо придбання платником вживаних транспортних засобів здійснюється за посередництвом юридичної особи - комісіонера, який є платником ПДВ, то для операцій з подальшого постачання таких транспортних засобів правила визначення бази оподаткування ПДВ, передбачені п. 189.3 ст.189 ПКУ, не застосовуються.

При цьому, дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст. ст. 187 і 198 ПКУ.