Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.06.2021 р. № 2564/ІПК/04-36-18-04-11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області розглянуло звернення щодо необхідності реєстрації представництва для Нерезидента та постановки його на облік у порядку, встановленому п.64.5 ст.64 Кодексу, у зв’язку з

- направленням Нерезидентом у відрядження спеціалістів для робіт по виконанню футерування доменних печей на території України на умовах виконання субпідрядних робіт за контрактом між Товариством та Нерезидентом,

- наданням Товариством групі компаній Нерезидента послуг на території України щодо пошуку нових каналів реалізації продукції виробництва компанії Нерезидента, проведення переговорів та презентацій, складання техніко-комерційних пропозицій, участі у тендерних торгах, проведенню маркетингових досліджень по реалізації продукції виробництва компанії Нерезидента, та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зі змінами та доповненнями, повідомляє.

Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон №466),  який  набув  чинності  з  23.05.2020,  були  внесені зміни до положень Кодексу, зокрема, щодо визначення доходів з джерелом їх походження з України (п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14), визначення терміну "постійне представництво" з метою оподаткування (п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14), щодо взяття на облік нерезидентів (п.64.5 ст.64), визначення платниками податком на прибуток підприємств - нерезидентів (п.п.133.2.2 п.133.2 ст.133) та порядку оподаткування сум прибутків нерезидентів,які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво (п.п.141.4.7 п.141.4 ст.141) тощо.

Крім того, Законом України від 17 грудня 2020 року №1117-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об'єктів оподаткування" (далі - Закон №1117), який набув чинності з 01.01.2021, внесено зміни до п.60, а також п.60², п.60³, п.60⁵, п.60⁶, п.60¹¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу щодо застосування норм Кодексу, зокрема, визначених п.п.14.1.54,п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14, п.64.5 ст.64, п.п.133.2.2 п.133.2 ст.133, п.п.141.4.7 п.141.4 ст.141 тощо.

 

Так, з урахуванням змін, внесених Законом №1117, який набув чинності з 01.01.2021, відповідно до п.60 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності цим Законом належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 1 січня 2021 року не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов'язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому пунктом 64.5 статті 64 цього Кодексу.

Відповідно до п.64.5 ст.64 Кодексу (в редакції, чинній з 01.01.2021 р.) на облік у контролюючих органах зобов'язані стати нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім-шостим підпункту "е" підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні.

Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому цього пункту, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов'язаний подати, зокрема, до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу.

У разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента.

Згідно з п.п."а" п.п.14.1.122 п.14.1 ст.14 Кодексу, нерезиденти - це, зокрема, іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Положеннями п.п.14.1.30 п.14.1 ст.14 Кодексу визначено, що поняття "відокремлені підрозділи" в цілях оподаткування вживається у значенні, що визначене Цивільним кодексом України.

Відповідно до п.2 ст.95 ЦКУ, представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво ї захист інтересів юридичної особи.

Водночас, відповідно до пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (в редакції, чинній з 01.01.2021 р.) постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

З метою оподаткування термін "постійне представництво" включає:

а) будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об’єкт чи пов’язану з ними наглядову діяльність, якщо загальна тривалість робіт, пов’язана з таким майданчиком, об’єктом чи діяльністю (в рамках одного проекту або пов’язаних між собою проектів), що виконуються нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, перевищує 12 місяців;

б) надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників, найнятих ним для таких цілей, якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов’язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість, яких становить більш як 183 дні у будь-якому дванадцятимісячному періоді.

в) осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають та звичайно реалізують повноваження вести переговори щодо суттєвих умов правочинів, внаслідок чого нерезидентом укладаються договори (контракти) без суттєвої зміни таких умов, та/або укладати договори (контракти) від імені нерезидента, у разі, якщо зазначена діяльність здійснюється особою в інтересах, за рахунок та/або на користь виключно одного нерезидента та/або пов’язаних із ним осіб - нерезидентів;

г) осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають і звичайно реалізують повноваження утримувати (зберігати) запаси (товари), що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка запасів (товарів) від імені нерезидента, крім резидентів - утримувачів складу тимчасового зберігання або митного складу.

Для цілей застосування підпунктів "а" і "б" пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу при розрахунку загального періоду, протягом якого нерезидент здійснює діяльність в Україні, до повних послідовних або непослідовних календарних місяців тривалості проекту (або пов’язаних між собою проектів), виконання робіт або надання послуг нерезидентом в Україні додаються:

тривалість діяльності нерезидента в Україні, що здійснюється протягом кількох послідовних або непослідовних періодів, які окремо є меншими за повний календарний місяць, але в сукупності перевищують 30 днів, та тривалість діяльності пов’язаних осіб цього нерезидента в Україні, якщо така діяльність тісно пов’язана з діяльністю нерезидента, визначеною у підпунктах "а" і "б" пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, та здійснюється протягом кількох послідовних або непослідовних періодів, які дорівнюють повному календарному місяцю або які окремо є меншими за повний календарний місяць, але в сукупності перевищують 30 днів.

Для цілей застосування підпунктів "в" і "г" пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу про наявність в особи фактичних повноважень здійснювати в інтересах, за рахунок та/або на користь нерезидента діяльність, яка має ознаки постійного представництва, може, зокрема, але не виключно, свідчити:

надання нерезидентом обов’язкових до виконання вказівок (у тому числі засобами електронного зв’язку або шляхом передачі електронних носіїв) та їх виконання особою;

наявність в особи та використання нею електронної адреси корпоративної електронної пошти нерезидента та/або його пов’язаних осіб для комунікації з нерезидентом та/або з третіми особами, з якими нерезидент уже уклав або в подальшому буде укладати договори чи інші правочини;

реалізація особою права володіння або розпорядження запасами (товарами) чи іншими активами нерезидента в Україні або їх значною часткою на підставі відповідних вказівок нерезидента;

наявність в особи приміщень, орендованих від власного імені для зберігання майна, придбаного за рахунок нерезидента або яке належить нерезиденту чи третім особам та підлягає передачі третім особам за вказівкою нерезидента, або для інших цілей, визначених нерезидентом.

Постійне представництво нерезидента в Україні визнається також у разі, якщо діяльність в Україні здійснюють декілька нерезидентів пов'язаних осіб, якщо така діяльність у сукупності виходить за межі діяльності підготовчого або допоміжного характеру для такої групи нерезидентів - пов'язаних осіб. У такому разі постійне представництво визнається для кожного такого нерезидента - пов'язаної особи. Даний абзац застосовується лише у випадку, коли діяльність таких нерезидентів - пов'язаних осіб в Україні становить у сукупності взаємодоповнюючі функції тісно пов'язаного бізнес-процесу.

Також, відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Кодексу, господарською діяльністю вважається діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Крім того, п.п.133.2.2 п.133.2 ст.133 Кодексу (в редакції, чинній з 01.01.2021) визначено, що платниками податку на прибуток – нерезидентами, зокрема, є нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ Кодексу.

Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, згідно з п.п.141.4.7 п.141.4 ст.141 Кодексу, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу "витягнутої руки". Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.

Обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу.

Отже, враховуючи викладене, у разі якщо нерезидент отримує дохід від здійснення господарської діяльності на території України, на умовах, встановлених пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, такий нерезидент повинен стати на облік в контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва як платник податку на прибуток, та визначати об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств відповідно до вимог п.п.141.4.7 п.141.4 ст.141 Кодексу.

Між тим, вищевказаним п.п.14.1.193 Кодексу також зазначено, що постійним представництвом не є використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством; утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента; направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу; утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.

Також, нерезидент не вважається таким, що має постійне представництво в Україні, якщо він здійснює господарську діяльність через посередника - резидента, але при цьому надання резидентом агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок, в інтересах та/або на користь нерезидента здійснюється в рамках основної (звичайної) діяльності резидента та на звичайних умовах. Якщо посередник - резидент діє виключно або майже виключно за рахунок, в інтересах та/або на користь одного або кількох осіб - нерезидентів, які є пов'язаними особами, такий посередник не може вважатися таким, що діє в рамках основної (звичайної) діяльності стосовно будь-якої з пов'язаних осіб - нерезидентів, та визнається постійним представництвом такого нерезидента в Україні або кожної особи - нерезидента, якщо такі нерезиденти є пов'язаними особами.

Тобто, якщо представництво нерезидента не відповідає визначенню "постійного представництва", наведеному у пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та не провадить господарську діяльність, то такий нерезидент не зобов’язаний реєструватися платником податку на прибуток та подавати звітність по цьому податку разом з фінансовою звітністю.

Дана позиція також викладена у листі від 05.02.2021 №417/ІПК/99-00-21-02-01-06, в якому ДПСУ повідомляє щодо необхідності реєстрації нерезидента платником податку на прибуток. 

Згідно з п.52.2 ст.52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.