X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.11.2021 р. № 4242/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень фізичної особи-підприємця … (далі – Підприємець)
від … про надання індивідуальної податкової консультації та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України(далі – ПКУ)повідомляє таке.

Відповідно до тексту зазначених звернень, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування другої групи та займається виготовленням меблів, надає послуги з монтажу кухонних меблів і вбудованих шаф, а також здає в оренду житлове приміщення фізичним особам.

Підприємець, у зв’язку зі складністю практичного застосування окремих норм законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, звернувся до ДПС із наступними запитаннями:

  1. Коли фізичні особи для оплати запослуги (монтаж кухонних меблів і вбудованих шаф), товар (виготовлені Підприємцем меблі) та оренду житлового приміщення ініціюють переказ коштів через системи дистанційного обслуговування (Приват24, Ощад24/7) з використанням електронних платіжних засобів, емітованих банками у вигляді платіжних карток, чи є це розрахунковою операцію? Чи потребує вона реєстрації через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО)?
  2. Коли фізичні особи для оплати за товар (виготовлені мною меблі), ініціюють переказ коштів через сервіси банків (LiqРау, Монобанк) з використанням електронних платіжних засобів, емітованих банками у вигляді

    платіжних карток, чи є це розрахунковою операцію? Чи потребує вона реєстрації через РРО?
  3. Чи належить монтаж кухонних меблів і вбудованих шаф та надання оренду житлового приміщення до послуг, котрі згідно пунктом 14 статті 9
    Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) не потребують застосування РРО?
  4. Коли фізичні особи отримують товар (виготовлені Підприємцем меблі) та здійснюють його оплату транспортній компанії (Нова Пошта, Укрпошта) на території її відділення, а транспортна компанія перераховує кошти на розрахунковий рахунок Підприємця на наступний день, чи є це розрахунковою операцію? Чи потребує вона реєстрації через РРО? Хто і коли має видавати покупцеві чек?
  5. Чи потрібно використовувати РРО при таких розрахунках після перевищення ліміту обороту в 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року?

Щодо питань 1 та 2

З метою надання відповіді слід зазначити, що правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пункту 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ до 01 січня
2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами-підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами-підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою-підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Також, пунктом 14 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Звертаємо увагу, що платіжні сервіси призначені для спрощення проведення розрахунків у дистанційному режимі і їх використання не змінює суті такої господарської операції, як продаж товарів (робіт, послуг).

Як результат, використання Вами, як способу оплати доступного споживачам, реквізитів платіжної карти, має ознаки розрахункової операції та потребує застосування РРО та/або програмних РРО у випадках передбачених Закону № 265 та/або ПКУ.

Отже, відповідаючи на поставлені Підприємцем питання 1 та 2, зазначаємо, що у описаному випадку застосування РРО та/або програмного РРО при наданні послуг чи продажі товарів не є обов’язковим, за умови якщо у 2021 та попередніх роках не перевищено обсягу доходу, встановленого ПКУ, після якого застосування РРО або та/або програмного РРО є обов’язковим.

У разі перевищення граничного обсягу доходу, пільга, встановлена
пунктом 14 статті 9 Закону № 265, зберігатиметьсяпри здійсненні розрахунків лише за послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Після настання умов, за яких застосування РРО або та/або програмного РРО стане обов’язковим, пільга, встановлена пунктом 14 статті 9 Закону № 265, не може бути використана Підприємцем при одночасному здійсненні господарської діяльності з надання послуг та продажу товарів.

Також, слід зазначити, що після перевищення граничного обсягу доходу при здійсненні розрахунків, за наданні послуги чи продані товари, виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку) застосування РРО або та/або програмного РРО не є обов’язковим.

 

 

 

Щодо питання 3

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14ПКУ постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Під постачанням послуг є будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Враховуючи викладене монтаж кухонних меблів і вбудованих шаф та надання оренду житлового приміщення належить до постачання послуг.

Додатково звертаємо увагу Підприємця на обмеження встановлені підпунктом 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 ПКУ щодо надання в оренду земельних ділянок, житлових та не житлових приміщень платниками єдиного податку першої – третьої груп.

Щодо питання 4

Відповідно до статті 2 Закону №265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Закон України від 03 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі – Закон №675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Так, пунктом 14 частинипершої статті 3 Закону №675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом – укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону №675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (частинатретя статті 13 Закону №675).

Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 №705, із змінами і доповненнями (далі – Положення), встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням електронних платіжних засобів, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Такі документи не підтверджують факт придбання товарів (робіт, послуг), а лише свідчать про перерахування коштів банком покупця на рахунок продавця.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Доставка товарів, придбаних при продажу товарів за допомогою мережі Інтернет, у разі проведення розрахунків платіжними картками може здійснюватися, зокрема, поштою та, як власною кур’єрською службою, так і сторонньою кур’єрською організацією, за договором з продавцем.

Отже, якщо  доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець уносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов’язане видавати поштове відділення. Документом, що свідчить про походження того або іншого товару, слугуватиме видаткова накладна продавця, вкладена ним у посилку.

Щодо питання 5

Відповідно до прямої норми ПКУ, встановлено, що у разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою-підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування РРО або та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим (пункту 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація
діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації тамає індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.