Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.11.2021 р. № 4255/ІПК/99-00-18-03-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товаристващодо виправлення виявленої Товариством помилки, що міститься у поданій ним податковій декларації з податку на додану вартість (далі – ПДВ) за січень 2011 року, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариством у своєму зверненні повідомлено про виявлену помилку у поданій ним податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року, а саме, не перенесення до рядка 23.2 такої податкової декларації від’ємного значення попереднього звітного (податкового періоду), яке виникло за результатами поданих уточнюючих розрахунків з ПДВ.

При цьому, Товариством у своєму зверненні не зазначено періоди, в яких ним подано такі уточнюючі розрахунки з ПДВ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 Кодексу.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Кодексу у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до абзацу другого пункту 102.1 статті 102 Кодексу у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 днів – у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39² Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016
№ 21, зареєстрованиму Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за
№ 159/28289.

Таким чином, у разі виявлення платником податку помилки, що міститься у раніше поданій ним податковій декларації з ПДВ, такий платник має право самостійно подати уточнюючийрозрахунок з ПДВ, керуючись статтею 50 Кодексу в частині строків давності, визначених статтею 102 Кодексу, але не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання такої податкової декларації з ПДВ.

Отже, враховуючи, що за останнім днем граничного строку подання податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року (21.02.2011 року), станом на дату реєстрації такої індивідуальної податкової консультації, минуло вже більше ніж 1095 днів, Товариство не має права подати уточнюючий розрахунок з ПДВ до такої декларації, та відповідно виправити виявлену ним помилку.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно Товариством, якому надано таку консультацію.