Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.11.2021 р. № 4345/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства, щодо включення до бази оподаткування ПДВ штрафних санкцій у вигляді демереджу, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством було укладено декілька зовнішньоекономічних договорів. Контрагентами за договорами є компанії нерезиденти Франція та Китай (Гонконг). У випадку простою, у Товариства може утворитися зобов’язання по сплаті демереджу.

Водночас у зверненні відсутня інформація щодо умов зовнішньоекономічних договорів, правовідносин Товариства та контрагентів, а також інших суттєвих умов господарських операцій, що не дає змоги встановити та проаналізувати обставини та наслідки таких операцій.

В зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення щодо загального порядку формування бази оподаткування податком на додану вартість за наявності штрафних санкцій у вигляді демереджу.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до статті 149 Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМУ) угодою сторін може бути встановлений додатковий після закінчення терміну навантаження (розвантаження) час очікування судном закінчення
вантажних робіт (контрсталійний час) і розмір плати перевізнику за простій судна протягом контрсталійного часу (демередж), а також винагорода за закінчення навантаження (розвантаження) до закінчення сталійного часу (диспач).

Штраф за контрсталійний час суден стягується в безспірному (безакцептному) порядку після подання відправнику або одержувачу вантажу розрахунку сталійного часу і суми штрафу (стаття 183 КТМУ).

Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГКУ, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у ГКУ визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (стаття 230 ГКУ).

Щодо питання 1

Відповідно до пункту 39 підрозділу 10 розділу XX ПКУ з 1 січня 2018 року податкові консультації, надані контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), не підлягають застосуванню.

Щодо питань 2-3

Щодо податку на додану вартість

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Таким чином, сплата судновласнику фрахтівником коштів як суми штрафу за простій судна під вантажними операціями понад встановлений час (демередж), не змінює бази оподаткування ПДВ, та не тягне за собою обов’язку складання податкової накладної на такі суми штрафу та відповідно такі операції не відображаються у податковій звітності з ПДВ.

Щодо податку на прибуток

Згідно з підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 статті 133 ПКУ (в редакції, чинній з 01.01.2021) платниками податку на прибуток визначаються нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені пунктом 141.4 статтею 141 ПКУ. Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Перелік таких доходів визначений підпунктом 141.4.1 пунктом 141.4 статтею 141 ПКУ.

Оскільки штрафи, пеня, неустойки не виділені окремий вид доходу, що отримується нерезидентом з джерелом походження з України, то такі доходи розглядаються як інші доходи від впровадження нерезидентом господарської діяльності на території України (підпункт «к» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПКУ).

Згідно з підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 пункту 141.4 статті  141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (пункт 3.2 статті 3 ПКУ).

Таким чином, резидент під час виплати на користь нерезидента штрафів, пені, неустойки має утримати податок за ставкою 15 відсотків або згідно з положеннями діючого міжнародного договору.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.