Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.11.2021 р. № 4290/ІПК/99-00-04-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),розглянула звернення щодо оподаткування окремого виду доходуі в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначив, що у 2001 році був укладений зі страховою компанією договір страхування життя, строк дії якого закінчився у січня 2021 року.

У зв’язку зі спливом строку договору платнику податків надійшов лист від страхової компанії з попереднім розрахунком страхової виплати, відповідно до якого податковим агентом утримано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з усієї суми перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо правильності оподаткування страхової виплати.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 164.2.15 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума страхових виплат, що сплачуються такому платнику за договорами довгострокового страхування життя у випадках та розмірах, визначених
п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 Кодексу.

Договір довгострокового страхування життя – це договір страхування життя строком на п'ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п'яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку - роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя (п.п. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Особливості оподаткування доходів, отриманих, зокрема, за договорами довгострокового страхування життя, передбачено п. 170.8 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. «а» п.п. 170.8.2 якого податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою 18 відс., визначеною у п. 167.1
ст. 167 Кодексу, з 60 відсотків сумиодноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору.

Якщо вигодонабувач є страхувальником за договором, оподаткуванню підлягає величина перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках.

При цьому правила оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках визначені п. 170.4 ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.4.1
п. 170.4 ст. 170 якого податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Доходи, зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 Кодексу, остаточно оподатковуютьсяподатковим агентом під час їхнарахування.

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹  підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі якщо страховою компанією виплачується страхувальнику, який є вигодонабувачем, дохід у вигляді одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя, то оподаткуванню підлягає 60 відсотків суми величини перевищеннястрахової виплати над сумою внесених страхових платежів.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.