Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.11.2021 р. № 4363/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ у разі виникнення у процесі виробництва метизної продукції (цвяхів) технологічних втрат сировини та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює виробництво метизної продукції (цвяхів). Основною сировиною для виробництва цвяхів є катанка, з якої спершу виготовляється дріт, а надалі вже безпосередньо цвяхи.

При цьому, згідно з обліковою політикою, Товариством застосовується нормативний метод обліку прямих матеріальних витрат, що формують собівартість готової продукції. Товариством було затверджено норми використання катанки для виготовлення дроту та норми використання дроту на виробництво цвяхів. Списання катанки в бухгалтерському обліку  здійснюється у межах затверджених Товариством норм.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Згідно з підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такою придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

При цьому господарська діяльність – це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 і 2

Обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ виникає у платника податку у разі, якщо товари/послуги та/або необоротні активи, що придбані/виготовлені з ПДВ, призначаються для використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

За своєю фактичною сутністю списання втрат сировини, які виникли у процесі виготовлення готової продукції, передбачає, що списана у межах таких втрат сировина не може бути використана в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, якщо сировина, яка використовується для виробництва готової продукції, придбавалася/виготовлялася з ПДВ, то при списанні втрат такої сировини, які виникли у процесі виробництва готової продукції, у платника податку виникне обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, виходячи із вартості придбання/виготовлення такої сировини та у відповідності з обсягами списання втрат.

Водночас, якщо обсяг таких втрат сировини включається платником податку до складу вартості виробленої ним готової продукції, то вказаного вище обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у платника податку не виникає.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).