Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.11.2021 р. № 4387/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування доходів нерезидента у вигляді орендної плати та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Як зазначено у зверненні, Нерезидент має власне домоволодіння на території України, яке передано в оренду юридичній особі – резиденту України. Нерухомість обліковується на балансі Нерезидента. Постійного представництва в Україні не має. Резидент України під час виплати Нерезиденту орендної плати утримує податок на доходи нерезидента з відповідним відображенням у податковій декларації з податку на прибуток підприємств.

У зв’язку із змінами у законодавстві Нерезидент додатково зареєстрований платником податку на прибуток з серпня 2021 року.

УНерезидента виникли наступні питання.

1.Чи зобов’язаний нерезидент, який отримує дохід у вигляді орендної плати, що оподатковується згідно п.п.141.4.1 та п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Кодексу, самостійно подавати податкову декларацію з податку на прибуток? Якщо так, то як повинен нерезидент розраховувати податок на прибуток, якщо нерухомість знаходиться на балансі нерезидента?

2.Чи зобов’язаний резидент – юридична особа під час виплати орендної плати нерезиденту - юридичній особі,який зареєстрований в Україні самостійним платником податку на прибуток, утримувати податок на дохід, виплачений на користь  нерезидента у розмірі 15% згідно п.п.141.4.1 та п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Кодексу. Якщо ні, то які документи нерезидент зобов’язаний надати резиденту, щоб він мав можливість не утримувати податок у розмірі 15%?

3. Якщо резидент-юридична особа не зобов’язана утримувати податок у розмірі 15%, то у якому порядку нерезидент може повернути попередньо утримані податки, або зарахувати їх у рахунок подальшої  сплати податку на прибуток?

4. Яким чином буде здійснюватися оподаткування у разі продажу нерухомості, що належить нерезиденту, який зареєстрований в Україні самостійним платником податку на прибуток? Зокрема, чи будуть доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, оподатковуватись згідно п.п. «д» п.п.141.4.1 та п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Кодексу? Якщо ні, або будуть оподатковуватись іншим чином, то яким.

 

Щодо питань 1

Згідно з п.п. «а» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу нерезиденти – це, зокрема, іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже нерезидент, який здійснює господарську діяльність на території України, повинен створити постійне представництво.

Підпунктом 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу визначено, що суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу «витягнутої руки». Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.

Обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу.

Отже, оскільки здавання нерезидентом в оренду приміщення та/або продаж такого приміщення є господарською діяльністю такого нерезидента, в результаті якої він отримує дохід на території України від таких послуг, нерезидент повинен створити постійне представництво та стати на облік в контролюючому органі за місцезнаходженням постійного представництва як платник податку на прибуток та визначати обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до вимог п.п. 141.4.7
п. 141.4 ст. 141 Кодексу, а також подавати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств та сплачувати податок до бюджету.

Щодо питання 2 та 4

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені 141.4. ст. 141 Кодексу. Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема:

лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди (п.п. «ґ» п. 141.4.1 ст. 141 Кодексу);

доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту (п.п. «д» п. 141.4.1 ст. 141 Кодексу).

Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Відповідно до п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому цим розділом є платниками податку на прибуток підприємств.

Отже, якщо нерезидент, який поставлений на облік в якості платника податку на прибутокза місцем знаходження свого постійного представництва, отримує доходи від надання належного йому нерухомого майна, розташованого в Україні, в оренду або продажу такого майна, то такі доходи не підлягають оподаткуванню відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.Нерезидент – платник податку на прибуток підприємств визначає оподатковуваний прибуток свого постійного представництва у порядку, встановленому п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Щодо питання 3

Відповідно до п. 103.11 ст. 103 Кодексу у разі, якщо нерезидент вважає, що з його доходів було утримано суму податку, яка перевищує суму, належну до сплати відповідно до правил міжнародного договору України, то розгляд питання про відшкодування такої різниці здійснюється на підставі подання до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, яка виплатила доходи нерезидентові та утримала з них податок, заяви про повернення суми податку на доходи із джерелом їх походження з України. Необхідні документи подаються нерезидентом або посадовою (уповноваженою) особою, яка повинна підтвердити свої повноваження відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 103.12 ст. 103 Кодексу контролюючий орган перевіряє відповідність даних, зазначених у заяві та підтвердних документах, фактичним даним та відповідному міжнародному договору України, а також факт перерахування до бюджету відповідних сум податку особою, яка виплатила доходи нерезидентові. У разі підтвердження факту зайвого утримання сум податку контролюючий орган приймає рішення про повернення відповідної суми нерезидентові, копії якого надаються особі, яка під час виплати доходів нерезидентові утримала податок, та нерезидентові (уповноваженій особі).

Висновок про повернення сум надміру сплаченого податку надсилається до відповідного органу Державного казначейства України. У разі відмови в поверненні суми податку контролюючий орган зобов'язаний надати нерезидентові (уповноваженій особі) обґрунтовану відповідь. Орган Державного казначейства України на підставі висновку контролюючого органу перераховує кошти у розмірі, визначеному у висновку, на рахунок особи, яка надміру утримала податок з доходів нерезидента (п. 103.13 ст. 103 Кодексу).

Особа, яка здійснила виплату доходу нерезидентові, повертає йому різницю між сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати відповідно до міжнародного договору України, після отримання копії рішення контролюючого органу про повернення суми надміру сплачених грошових зобов'язань або після зарахування коштів від відповідного органу Державного казначейства України. Кошти, які за рішенням контролюючого органу повинні повертатись особі, яка зайво утримала податок з доходів нерезидента, можуть бути зараховані в рахунок сплати інших податкових зобов'язань такої особи за її письмовою заявою, яка подається під час розгляду заяви нерезидента про повернення надміру утриманих сум податку. У цьому разі висновок про повернення надміру сплаченої суми податку до відповідного органу Державного казначейства України не надсилається (п. 103.14 ст. 103 Кодексу).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.