Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.11.2021 р. № 4394/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодопервинних документів, необхідних для оприбуткування палива та відображення в обліку таких операцій, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, постачання товарів Товариству здійснюється постачальником палива цілодобово на АЗС при умові пред’явлення паливної картки покупцем (працівником Товариства) із введенням PIN-коду паливної картки та її авторизації для заправки його транспортних засобів.За результатами транзакцій, що були здійснені протягом звітного періоду, постачальником складається та надається Товариству зведена видаткова накладна та зведений акт приймання-передачі.

У зв’язку з чим, у Товариства виникли питання:

1. Чи є зведена видаткова накладна на постачання палива, складена у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», підставою для оприбуткування Товариством палива на свій баланс?

2. Чи є зведений акт приймання-передачі палива підставою для оприбуткування палива?

3. Чи повинні зберігатися чеки РРО, чеки РОS-терміналу за умови, що зведена видаткова накладна на постачання палива, акт приймання-передачі палива разом із оборотами по паливним карткам є підставами для оприбуткування палива на свій баланс?

Щодо питань 1, 2. 

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Видаткові накладні відносяться до первинних документів.

Питання, порушені у зверненні товариства, стосуються порядку застосування первинних документів, та регулюються Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996). Також слід зазначити, що відповідно до частини другої ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи – документи, які містять відомості про господарську операцію (статті 1 та 9 Закону № 996). Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Одним з таких первинних документів, може бути видаткова накладна, за умови відповідності її реквізитів вимогам ст. 9 Закону № 996.

Також слід зазначити, що порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку первинних документів підприємствами визначено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, із змінами (далі – Положення № 88).

Так, згідно з п. 1.2 Положення № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог Положення № 88. При цьому, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (п. 2.2 Положення № 88).

При цьому зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996). 

Отже, питання щодо відображення у бухгалтерському обліку операцій на підставі зведених видаткових накладних на постачання палива та зведених актів приймання-передачі паливаналежить до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо питання 3.

Як зазначалось вище, одним з первинних документів, може бути видаткова накладна, за умови відповідності її реквізитів вимогам ст. 9 Закону № 996.

У свою чергу, при отриманні попередньо оплаченого пального на АЗС, за паливними картами або смарт-картами, продавець зобов’язаний видати отримувачу пального розрахунковий документ встановленої форми та змісту.

Така вимога передбачена пунктами 1 та 2 статті 3 Закону України
від 06 липня 1995 року 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Паливні карти або смарт-карти видані продавцем пального покупцю не є платіжними засобами, вони є лише технічними засобами для отримання пального на АЗС продавця.

При відпуску пального через АЗС розрахунковим документом буде фіскальний касовий чек реєстратора розрахункових операцій, форма та зміст якого визначена Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350.

Таким чином, фіскальний касовий чек для підприємства, яке придбало пальне у безготівковій формі та отримувало його на АЗС продавця за паливними картами або смарт-картами буде підтвердженням фактичного отримання пального.

Відповідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.