Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.11.2021 р. № 4397/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо віднесення операцій з придбання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів та постачання електричної енергії побутовим споживачам постачальників універсальних послуг за фіксованими цінами, що здійснюються у межах виконання спеціальних обов’язків, до господарської діяльності платника податку у розумінні норм підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України (далі – ПКУ), керуючись статтею 52 розділу ІІ ПКУ, та з урахуванням позиції Міністерства фінансів України повідомляє.

Як зазначено у зверненні, на Підприємство покладено спеціальні обов’язки у частині постачання електричної енергії побутовим споживачам постачальників універсальних послуг за фіксованими цінами.

Для цілей постачання електричної енергії Підприємством здійснюється придбання у гарантованого покупця послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів, яке є складовою частиною спеціального обов’язку, покладеного на Підприємство.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулюються Законом України             від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII (далі – Закон № 2019).

Згідно з пунктом 4 статті 30 Закону № 2019 виробники електричної енергії зобов’язані, зокрема, укладати договори, які є обов'язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів.

Спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії визначено статтею 62              Закону № 2019.

До загальносуспільних інтересів, які можуть забезпечуватися Кабінетом Міністрів України шляхом покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку, належить:

1) національна безпека, а також безпека постачання електричної енергії;

2) стабільність, належна якість та доступність електричної енергії, у тому числі для вразливих споживачів;

3) захист навколишнього природного середовища, енергоефективність, збільшення частки енергії, виробленої з альтернативних джерел, та зменшення викидів парникових газів.

Умови виконання спеціальних обов'язків мають забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на виконання таких обов'язків.

Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року № 483 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 року № 859) (далі – Положення № 483).

Відповідно до пункту 4 Положення № 483 загальносуспільний інтерес, для забезпечення якого на учасників ринку покладаються спеціальні обов'язки, полягає у наданні послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів.

Спеціальні обов'язки покладаються на таких учасників ринку електричної енергії:

виробників електричної енергії, перелік яких наведено у додатку 1 (далі - виробники), а саме виробник електричної енергії на атомних електростанціях та виробник електричної енергії на гідроелектростанціях;

постачальників універсальних послуг;

гарантованого покупця;

операторів систем розподілу виключно в частині обов'язкового придбання технологічних витрат електричної енергії в порядку та на умовах, визначених Положенням № 483;

постачальника «останньої надії».

Відповідно до пунктів 5 і 6 Положення № 483 до спеціальних обов'язків, зокрема, належить:

постачання електричної енергії побутовим споживачам постачальників універсальних послуг за фіксованими цінами, визначеними у додатку 3 до Положення № 483;

надання гарантованим покупцем виробникам послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуга гарантованого покупця) за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем за примірною формою згідно з додатком 4 до Положення № 483 і відповідне прийняття та оплата послуг гарантованого покупця виробниками.

Вартість послуги гарантованого покупця, що надається виробникам гарантованим покупцем, розраховується для кожного виробника за методикою розрахунку вартості послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів, що надається гарантованим покупцем виробнику електричної енергії, згідно з додатком 6 до Положення № 483.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та                 підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 та пункту 198.6 статті 198             розділу V ПКУ суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, включаються до складу податкового кредиту на підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН.

Згідно з підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ у разі, якщо такі товари/послуги призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189  розділу V ПКУ), платник ПДВ (покупець) зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту).

При цьому під поняттям «господарська діяльність» розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14  розділу I ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що оскільки послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів придбаваються Підприємством у гарантованого покупця з метою виконання спеціального обов’язку, покладеного на Підприємство Кабінетом Міністрів України, зокрема, постачання електричної енергії побутовим споживачам постачальників універсальних послуг за фіксованими цінами, то придбання Підприємством таких послуг для виконання вказаного вище обов’язку може вважатися господарською діяльністю у розумінні норм підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14  розділу I ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).