Головне управління ДПС у м. Києві на звернення Автокооперативу щодо сплати земельного податку (далі – Податок) та єдиного податку, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Автокооператив поінформував, що перебуває на спрощеній системі оподаткування та здійснює господарську діяльність з надання в оренду власного або орендованого майна (далі – Об’єкти). Автокооператив користується п’ятьма земельними ділянками (далі – Ділянки), з яких: Ділянка площею 0,22 га сформована та належить на праві власності; Ділянки площею 0,08 га та 3,53 га сформовані, але не внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Ділянка площею 0,20 га використовується без оформлення землевпорядної документації; Ділянка площею 1,5 га перебуває у постійному користуванні іншого суб’єкта господарювання, який є платником Податку, а тому така Ділянка не є об’єктом для розгляду.
Автокооператив, посилаючись на норми чинного законодавства, запитує про порядок справляння Податку за Ділянки, у тому числі на якій розташовані Об’єкти, що надаються в оренду (за всю площу Ділянки або за частину площі Ділянки під Об’єктами, що надаються в оренду) та справляння єдиного податку у разі надходжень членських внесків на розрахунковий рахунок Автокооперативу, а також врахування сплати єдиного податку в рахунок сплати Податку.
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу).
Тобто, у платників єдиного податку третьої групи, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її та/або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду, виникає обов’язок сплачувати Податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах.
Відповідно до ст. 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець).
Таким чином, якщо у договорі оренди (найму, позики) земельної ділянки та/або нерухомого майна, що розташоване на такій земельній ділянці, розмір земельної ділянки, право користування якою передається по договору оренди (найму, позики), не визначений, земельний податок за таку земельну ділянку та земельну ділянку під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах за всю площу земельної ділянки з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ст. 284 Кодексу).
Для коректного застосування преференції, визначеної п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, у договорі оренди (найму, позики) нерухомого майна площа або частка земельної ділянки, яка разом з Об’єктом передається в користування, має бути визначена з дотриманням вимог п. 286.6 ст. 286 Кодексу – пропорційно тій частині площі об’єктів, що передані в оренду (найм, позику). У такому випадку Податок нараховується пропорційно тій частині площі Об’єктів, що передані в оренду (найм, позику), з урахуванням прибудинкової території.
З огляду на викладене та з метою уникнення ризиків, пов’язаних з обчисленням податкових зобов’язань із Податку, договір оренди (найму, позики) нерухомого майна має містити розрахунок пропорційності, за яким визначено розмір земельної ділянки, що передається в оренду з Об’єктами, розташованими на такій земельній ділянці.
Отже, звільнення, передбачене п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, поширюється виключно на площу або частку земельної ділянки, що використовується Автокооперативом для провадження своєї господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).
Щодо Ділянок, які не сформовані як об’єкти цивільних прав у розумінні ст. 79¹ Земельного кодексу України та сформовані, але не внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, то використання Ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.
Водночас органи місцевого самоврядування, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України, можуть порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.
Оскільки до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства та справляння плати за землю (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), то Автокооперативу доцільно звернутися до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням Ділянок щодо оформлення документів із землеустрою та набуття ним відповідних прав Ділянками, зокрема на умовах оренди.
Відповідно до част. 2 ст. 41 Земельного кодексу України гаражно-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.
Отже, Автокооператив як юридична особа за Ділянку, надану йому на праві власності, на якій розташовані гаражі, більша частина з яких приватизована його членами (фізичними особами), сплачує Податок за таку Ділянку на загальних підставах.
Ставки земельного податку затверджені рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві», зі змінами (таблиця № 1 до Додатка 3 до рішення).
Щодо справляння єдиного податку.
Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.
До складу доходу платника єдиного податку третьої групи, визначеного ст. 292 Кодексу, не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника (п.п. 8 п. 292.11 ст. 292 Кодексу).
Таким чином, п.п. 8 п. 292.11 ст. 292 Кодексу невизнання доходом для цілей визначення бази оподаткування єдиним податком платниками третьої групи поширено лише на один із видів внесків засновників або учасників платника податків, а саме – внески до статутного капіталу такого платника. Інші внески включаються до складу доходу платника та підлягають оподаткуванню єдиним податком у повному обсязі.
Поряд з цим повідомляємо, Кодексом не передбачено автоматичне врахування плати за землю за рахунок сплати єдиного податку.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |