Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.11.2021 р. № 4423/ІПК/20-40--24-06-09

Головне управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянуло Ваш запитна отримання індивідуальної податкової консультації щододеяких питань застосування реєстратора розрахункових операцій, з урахуванням фактично викладених обставин, у межах компетенції повідомляє таке.

Платник у зверненні повідомив, що є платником єдиного податку другої групи, планує займатися дропшиппінгом,а саме: надавати послуги з посередництва продажу комп’ютерів, приставок, телефони, диски, аудіо- та відео устаткування та інші такого типу товари, які належать до технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, для реалізації яких обов’язкове застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) та/або програмногореєстратора розрахункових операцій (далі - ПРРО). Власногоскладудля збереження товару у платника немає, послуги будуть надаватися виключно за допомогою служби доставки «Нова пошта».Отже платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань: чи необхідно йому застосовувати РРО та/або ПРРО, враховуючи, що оплата його послуг буде зараховуватися на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця у безготівковій формі та чи достатньо обраних ним КВЕД для надання послуг дропшиппінгу. Чи є послуги дропшиппінгу реалізацією технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

У зверненні відсутня достатня інформація для надання вичерпної відповіді по суті порушених питань, а саме відсутні договориз надання послуг дропшиппінгу, отже відповідь надається виходячи із загальних вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) підприємництво – цесамостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання доходу.

Відповідно до статті 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Під час вибору виду діяльності, який планує здійснювати фізична особа - підприємець, додатково використовуються нормативно-правові акти Держспоживстандарту України та Держкомстату України, зокрема наказ Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності».

З огляду на зазначене, для встановлення чи відноситься надання послуг з дропшиппінгу до вибраних видів діяльності за КВЕД, пропонуємо звернутись до Державної служби статистики України.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку регулюється главою 1 розділу XIV ПКУ.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з пп. 2 п. 291.4 належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Водночас відповідно до п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУз 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Дропшиппінг – це вид підприємницької діяльності через інтернет, який полягає в реалізаціїтоварів посередником (дропшиппером). При цьому посередник купує товар у виробника тільки після того, як сам отримав від клієнта оплату даного товару, прибуток посередника формується за рахунок різниці між оптовою вартістю, яку він сплачує виробнику, і роздрібною вартістю, за яку продає товар клієнту.

Законодавчим документом, який регламентує діяльність інтернет-магазинів, є Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» (далі – Закон № 675), який регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.

Інтернет-магазин - засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину (п. 8 частини першої ст. 3 Закону № 675).

В свою чергу електронна торгівля підпадає під визначення терміну електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру (п. 1 частини один ст. 3 Закону № 675)

Пунктом 14 частини один ст. 3 Закону № 675 визначено, що реалізація товару дистанційним способом - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв'язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Відповідно до частинипершої ст. 13 Закону № 675розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Правові засади застосування РРО та ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.

Статтею 3 Закону № 265 визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених
Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до ст. 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265 термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів», із змінами та доповненнями.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231 затверджений перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - Перелік № 231).

З огляду на зазначене, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку другої - четвертої груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО та/або ПРРО з наданням відповідних розрахункових документів.

Водночас необхідно зазначити, що при здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), РРО та/або ПРРО може не застосовуватись.

Форму та зміст розрахункового документу/ електронного розрахункового документу визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.

Таким чином, якщо доставка товару здійснюється поштою (ТОВ «Нова пошта») за умови післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні ТОВ «Нова пошта» покупець вносить кошти через фінансову установу (готівкою або із застосуванням платіжних карток) для перерахування на банківський рахунок продавця та має отримати чек РРО та/або ПРРО як відповідний розрахунковий документ, що підтверджує факт здійснення розрахункової операції. Обов’язок видати фіскальний чек РРО та/або ПРРО покладається на фінансову установу.

Документом, що свідчить про отримання того або іншого товару, буде видаткова накладна продавця, вкладена суб’єктом господарювання (продавцем) у посилку. У такому випадку суб’єкт господарювання може не застосовувати РРО та/або ПРРО.

З огляду на зазначене, у разі здійснення розрахункових операцій у розумінні Закону № 265, обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО платником єдиного податку другої - четвертої груп виникає за умови перевищення таким платником в календарному році обсягу доходу, встановленого ПКУ (220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року) та/або здійснення видів діяльності, визначених п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Тобто, у даному випадку у разі здійснення фізичною особою - підприємцем видів діяльності, визначених п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ, зокрема, реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, проведення розрахункових операцій потребує використання РРО та/або /ПРРО як у 2021 році, так і у 2022 році незалежно від обсягу доходів.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.