Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від продажу облігацій зовнішніх державних позик за договором РЕПО, і в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні зазначив, що є професійним торговцем цінними паперами. У 2020 році між юридичною особою та фізичною особою – власником облігацій зовнішніх державних позик (далі – ОЗДП) був укладений договір РЕПО, за умовами якого фізична особа зобов’язується продати і передати у власність юридичній особі зазначені цінні папери (перша частина операції РЕПО) із зобов’язанням зворотної їх купівлі (друга частина операції РЕПО), а юридична особа зобов’язується прийняти і оплатити цінні папери (перша частина операції РЕПО) із зобов’язанням зворотного їх продажу фізичній особі (друга частина операції РЕПО) у встановлений договором строк та за визначеною у договорі ціну .
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку визначення доходу у вигляді інвестиційного прибутку уразі здійснення продажу ОЗДП за договором РЕПО.
Відповідно до п. 17 частини першої ст. 2 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (далі – Закон № 3480) договір репо - це договір купівлі-продажу та зворотного продажу-купівлі, предметом якого є річ, визначена родовими ознаками.
При цьому операція РЕПО – це операція купівлі (продажу) цінних паперів із зобов'язанням зворотного їх продажу (купівлі) через визначений строк за заздалегідь обумовленою ціною, що здійснюється на основі єдиного договору РЕПО. В цілях Кодексу строк між датами виконання першої та другої частин операції РЕПО (строк РЕПО) не може перевищувати одного року (п.п. 14.1.167
п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Крім того, вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 Кодексу.
Відповідно до п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).
При застосуванні платником податку норм п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об'єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.
Згідно з п.п. 170.2.3 п. 170.2 ст. 170 Кодексу якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими ст. 170 Кодексу, виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.
Разом з тим з слід зазначити, що відповідно до п.п. 170.2.5 п. 170.2 ст. 170 Кодексу якщо платник податку протягом звітного (податкового) року продає інвестиційний актив за договором, який обумовлює право на його зворотний викуп у наступному році, чи придбаває опціон на такий викуп, інвестиційний збиток, який виникає внаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.
Якщо платник податку, який продає інвестиційний актив протягом звітного (податкового) року, внаслідок чого виникає інвестиційний збиток, придбає такий інвестиційний актив або ідентичний йому пакет у наступному звітному (податковому) році, то для цілей оподаткування вартість такого придбаного пакета визначається на рівні ціни проданого пакета, відповідно збільшеної або зменшеної на різницю між цінами придбання таких двох пакетів.
Крім того, якщо платник податку продає пакет цінних паперів (корпоративні права) чи деривативів пов'язаним з ним особам, інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.
Відповідно до п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Згідно з п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.
Враховуючи викладене, у разі якщо фізичною особою (власником цінних паперів) укладається договір РЕПО з юридичною особою за умовами якого фізична особа зобов’язується продати і передати у власність юридичній особі цінні папери із зобов’язанням зворотної їх купівлі, а юридична особа зобов’язується прийняти і оплатити цінні папери, то дохід у вигляді інвестиційного прибутку розраховується як різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (перша частина операції РЕПО).
При цьому витрати, які понесені фізичною особою з метою виконання другої частини операції РЕПО, можуть бути враховані при визначенні доходу у вигляді інвестиційного прибутку у разі подальшого продажу зазначених цінних паперів (друга частина операції РЕПО).
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |