Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс) розглянула звернення що норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у зверненні зазначив, що підприємство надає послуги суб’єктам господарювання (магазинам) щодо залучення клієнтів – фізичних осіб до здійснення покупок у таких магазинах.
Підприємство має намір укласти договір співробітництва з банком, який є емітентом платіжних карток, за допомогою яких фізичні особи здійснюють операції з придбання товарів в магазинах.
Відповідно до умов проекту договору підприємство перераховує банку кошти, які банк від свого імені виплачує клієнтам – фізичним особам у вигляді Кешбеку. Із суми нарахованого Кешбеку банк, як податковий агент, утримує та сплачує податки до бюджету.
Також підприємство має намір у добровільному порядку зареєструватись платником податку на додану вартість.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
Щодо питання 1
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий, зокрема резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено ст. 165 Кодексу.
Разом з тим доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу встановлено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема,дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165Кодексу) у виглядівартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Кодексу(п.п.«е»п.п. 164.2.17п. 164.2 ст. 164 Кодексу); інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків.
Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Кодексу (п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
При цьому, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, і ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
Як зазначено в копії проекту договору співробітництва, доданого до звернення: «Банк зобов’язаний нараховувати клієнтам суми Партнерського кешбеку, виконувати функції податкового агента, утримувати із суми Партнерського Кешбеку суми податків, зборів та інших обов’язкових платежів у порядку та розмірах, які встановлені законодавством, перераховувати суми податків, зборів, інших платежів до державного або місцевого бюджету та подавати інформацію щодо таких доходів та утриманого податку/збору до контролюючих державних органів».
Враховуючи зазначене, грошова сума у вигляді Кешбеку, що нараховується (надається, виплачується) фізичним особам за придбані у магазинах товари/роботи/послуги, включається податковим агентом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи і оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому податковим агентом вважається суб’єкт господарювання, який здійснює нарахування (виплату) фізичним особам вказаної суми Кешбеку.
Щодо питання 2
Правові основи оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу.
Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.
Відповідно до п.п. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 Кодексу товари – це матеріальні та нематеріальніактиви, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашенні. Підпостачанням товарів розуміється будь-яка передача прав на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п.у 14.1 ст. 14 Кодексу).
Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Згідно з п. 188.1 ст. 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, цінана яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартостівключаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаютьсясуми неустойки (штрафів та/абопені), три проценти річних відпростроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодуванняупущеноївигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
В той же час звернення не містить достатньої інформації для однозначної ідентифікації суті операцій, що здійснюються платником податку. Так, у зверненні не зазначено, в межах надання яких послуг підприємством перераховуються банку кошти, що надалі виплачуються банком фізичним особам у вигляді кешбеку, та кому такі послуги підприємством надаються (магазинам, банку, тощо), а також не надано повну деталізацію договірних умов, згідно з якими такі послуги надаються.
Таким чином, надання конкретних висновків щодо оподаткування ПДВ операцій з перерахування підприємством на рахунок банку коштів, що надалі виплачуються банком фізичним особам у вигляді кешбеку, можливе лише у разі надання платником податку додаткової інформації (у тому числі копій документів, у разі необхідності), що деталізує умови здійснення операцій платником податку.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |