Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.11.2021 р. № 4329/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визнання операцій контрольованими та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.

Відповідно до наданої інформації, заявник веде професійну діяльність на фондовому ринку – діяльність з управління активами інститутів спільного інвестування ( далі – ІСІ). Вказане КУА управляє активами кількох пайових фондів, веде окремий облік операцій і результатів господарської діяльності  пайових фондів, складає окрему фінансову звітність КУА та кожного пайового фонду. Діючи в інтересах пайових фондів, КУА від свого імені та за рахунок активів таких фондів укладає договори купівлі-продажу цінних паперів, корпоративних прав, в т.ч. з нерезидентами, які зареєстровані в державах (територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Виникли питання щодо визнання господарських операцій з нерезидентом,які зареєстровані в державах (територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, контрольованими, а також порядок визначення річного доходу.

Відповідно до п.п. 14.1.86 п. 14.1 ст. 14 Кодексу ІСІ - це інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.

Згідно зі ст. 41 Закону України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» (далі - Закон № 5080) пайовий фонд - сукупність активів, що належать учасникам такого фонду на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються нею окремо від результатів її господарської діяльності. Пайовий фонд не є юридичною особою і не може мати посадових осіб.

Пайовий фонд створюється компанією з управління активами (ст. 42 Закону № 5080).

Відповідно до ст. 63 Закону № 5080 компанія з управління активами (далі - КУА) - господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія).

КУА здійснює управління активами інституту спільного інвестування (частина перша ст. 63 розд. VI Закону № 5080).

Відповідно до ст. 43 Закону № 5080 бухгалтерський та податковий облік операцій і результатів діяльності із спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами через пайовий фонд, здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності та обліку операцій і результатів діяльності інших інститутів спільного інвестування, активи яких перебувають в її управлінні.

Укладаючи договори за рахунок активів пайового фонду, компанія з управління активами діє від свого імені в інтересах пайового фонду з обов’язковим зазначенням у таких договорах реквізитів фонду.

Активи пайового фонду, в тому числі нерухоме майно, цінні папери і депозити, реєструються в установленому порядку на ім’я компанії з управління активами з обов’язковим зазначенням реквізитів такого фонду.

Активи інституту спільного інвестування - сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Комісії (частина перша ст. 1 розд. I Закону № 5080).

Підпунктом 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу встановлено, щогосподарськоюоперацією для цілей трансфертного ціноутворення є всівидиоперацій, договорівабодомовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

операції з наданняпослуг;

операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

операції з купівлічи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлічи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Отже, визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток платника податку.

Міністерство фінансів України листом від 05.02.2020 № 11210-09-62/3740 надало роз’яснення, що КУА повинна складати та надавати до контролюючих органів окремо податкові декларації з податку на прибуток підприємств за результатами діяльності кожного пайового інвестиційного фонду, активами якого така компанія управляє.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п.п. «в» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав.

При цьому, п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу встановлено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 (далі – Перелік № 1045) затверджений перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Отже, якщо КУА здійснює господарські операції з нерезидентом, країна реєстрації якого внесена до Переліку № 1045, то такі операції підпадають під визначення контрольованих, у разі досягнення вартісних критеріїв, встановлених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Оскільки КУА укладає договори за рахунок активів пайового фонду та діє від свого імені в інтересах пайового фонду, тообрахунок річного доходу відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу здійснюється по кожному пайовому фонду окремона підставі даних бухгалтерського обліку діяльності КУА і пайового фонду, активами якого така компанія управляє.

У разі недосягнення вартісних критеріїв, встановлених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, в тому звітному періоді, в якому проведені  операції з нерезидентом,держава реєстрації якого внесена до Переліку № 1045, платник податку здійснює коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до підпунктів 140.5.4 та 140.5.5¹п. 140.5 ст. 140 Кодексу або може підтвердити суму таких доходів за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.