Державна податкова служба України за результатами розглядузвернення про надання індивідуальної податкової консультації з питаньзастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) повідомляє таке.
Відповідно до змісту звернення, фізична особа – підприємець (далі – Підприємець) використовує у магазині реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО)моделі ІКС-М510 з версією внутрішнього програмного забезпечення РРО 1-02, виготовлений 07.04.2017, у зв’язку з чим у нього виникли наступні питання:
Щодо питань 1 та 2
Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Наказом № 329 внесено зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.Зазначені зміни стосуються реквізитів фіскальних касових чеків на товари (послуги), що створюються і друкуються РРО та програмними РРО.
Наказ № 329 стосується виключно наявності, з 01.10.2021 року у фіскальному касовому чеку, які формуються всіма без виключення РРО та програмними РРО, цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Отже, відповідаючи на питання 1 та 2 повідомляємо, що Підприємець може надалі використовувати такі РРО та не проводити його доопрацювання лише за умови відсутності технічної можливості забезпечити його проведення.
В той же час, у разі наявності технічної можливості виробника (постачальника) здійснити доопрацювання касової техніки вона має бути доопрацьована в обов’язковому порядку за допомогою центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО), який її обслуговує.
З метою уникнення будь-яких непорозумінь, рекомендуємо звернутись до виробника через акредитовані ЦСО з метою отримання інформації про наявність чи відсутність технічної можливості доопрацювання РРО по кожній моделі РРО та їх версій програмного забезпечення, з урахуванням дати введення в експлуатацію.
У разі отримання від виробників (постачальників) підтвердження про неможливість здійснити доопрацювання РРО, такі РРО можуть використовуватись Товариством до закінчення строку їх експлуатації.
Щодо питання 3
Доопрацювання РРО є різновидом його ремонту, приводить до зміни версії внутрішнього програмного забезпечення, код якого зазначається в реєстраційному посвідченні, тому РРО і книгу обліку розрахункових операцій необхідно перереєструвати (п. 2 глави 3 розділу ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (далі – Порядок № 547) та п. 1 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547).
Перереєстрація РРО здійснюється на підставі реєстраційної заяви, що подається суб’єктом господарювання або представником суб’єкта господарювання до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни.
Взаємодія виробника РРО, ЦСО, суб’єкта господарювання з контролюючими органами у таких випадках та згідно з зазначеними порядками здійснюється на підставі електронних документів (заяви, довідки), які надсилаються до контролюючих органів засобами телекомунікаційного зв’язку у електронній формі.
Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 547 передбачено, щоякщо при реєстраціїРРОсуб’єкт господарюванняприйнято рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що зазначається у реєстраційному посвідченні РРО, то такісуб’єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або відсутності електроенергії.
Враховуючи викладене,під час перереєстрації РРОПідприємець не має права проводити розрахункові операції.
Щодо питання 4
Застосування недоопрацьованих РРО після внесення змін до законів, що регулюють порядок проведення розрахунків та/або обіг алкогольних напоїв або Податковому кодексі України, які передбачатимуть обов’язок відображення реквізитів марок акцизного податку в розрахункових документах, призведе до формування такими РРО невідповідних документів і не прийняття їх, як розрахункових.
З 01.10.2021 та до внесення змін у порядок проведення розрахунків, визначений ст. 3 Закону № 265, в частині обов’язкусуб’єктів господарювання зазначати реквізити або значення штрих-коду марок акцизного податку в розрахункових документах РРО, у контролюючого органу відсутні підстави для застосування до суб’єкта господарювання штрафних (фінансових) санкцій за видачу розрахункових документів без відображення в ньому реквізитів (серії та номеру) марок акцизного податку.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації та має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |