Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.11.2021 р. № 4480/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення (далі – ДП) щодо коригування резерву під очікувані кредитні збитки та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Як зазначено у зверненні, до 01.01.2018 ДП здійснювало ведення бухгалтерського обліку за національними стандартами, на аванси не нараховувався резерв сумнівних боргів.

У 2018 році ця операція не була відображена в додатку РI Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Як зазначає ДП, трансформаційні проводки в більшості випадків не впливають на податковий облік ДП, окрім тих, що є помилками.

На кожну звітну дату ДП здійснює перерахунок резерву під очікувані кредитні збитки.

На дату отримання коштів від приватного виконавця у 2021 році, ДП здійснило коригування резерву під очікувані кредитні збитки.

При переході на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку під час трансформації ДП здійснений перерахунок резерву під очікувані кредитні збитки.

У платника виникло питання:

чи матиме ДП право зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів у разі отримання сплати боргу від дебітора у 2021 році та відобразити в рядку 2.2.2 додатку PI до Декларації зважаючи на те, що:

за результатами трансформації сума витрат на формування резерву не була відображена в бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності ДП за 2018 рік;

у ДП виникли доходи в бухгалтерському обліку, у зв’язку з поверненням боржником коштів (авансу) у 2021 році, що призведе до сплати податку на прибуток у більшому розмірі (оскільки витрати на суму формування резерву сумнівних боргів, створеного при трансформації, не були відображені у фінансовій звітності ДП за 2018 рік), тобто у податковому законодавстві виникає колізія з правилами, при застосуванні міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено окремих різниць для коригування фінансового результату до оподаткування, пов’язаних з переходом платника податку з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку на міжнародні стандарти фінансової звітності.

Такі операції відображаються відповідно до правил бухгалтерського обліку.

Різниці при формуванні резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) передбачені п. 139.2 ст. 139 Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Згідно п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) в межах суми, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування звітного періоду.

При цьому, положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму коштів (авансів), стягнутих з боржника.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від
16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Тому питання формування доходів у бухгалтерському обліку за операцією з повернення боржником боргу за рахунок дій приватного виконавця, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.