Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.11.2021 р. № 4488/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення (далі – ТОВ) щодо визнання заборгованості безнадійною відповідно до п.п. «є» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє наступне.

Як зазначено у попередньому зверненні ТОВ, між ТОВ та резидентом Російської Федерації (далі – резидент РФ) було укладено договір поставки залізничних напіввагонів, за яким нерезидент взяв на себе зобов’язання поставити напіввагони.

ТОВ на підставі договору поставки залізничних напіввагонівперерахувало передплату за напіввагони резиденту РФ, які не були поставлені, ТОВ звернулося до суду з вимогою повернути перераховані кошти.

Рішеннями судів передбачено стягнути на користь ТОВ суму основного боргу, відсотків за користування, витрат на сплату держмита.

ТОВ було нараховано резерв сумнівних боргів та відображено в рядку 2.1.2 додатку РIПодатковоїдекларації з податку на прибутокпідприємств.

Як повідомив платник, заборгованість не стягнута у зв’язку з відсутністю коштів та майна боржника, заходи для стягнення якої вживались виконавчими органами згідно із законодавством Російської Федерації.

У зверненні платник просить:

1. Навести вичерпний перелік документів (на підставі додатків до ІПК), які підтверджуватимуть, що здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна боржника виявилися безрезультатними і при такому пакеті документів можна буде вважати заборгованість безнадійною у розумінні
п.п. «є»п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (враховуючи той факт, що виконавче провадження відкрито на території Російської Федерації).

2. У разі визнання заборгованості безнадійною відповідно до
п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та її списання чи будуть виникати у ТОВ  коригування з податку на прибуток та які саме? ТОВ застосовує податкові різниці з податку на прибуток та чи не буде наслідків з податку на доходи нерезидента?

До питання 1

Рішення іноземного суду визнається і виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачене міжнародним договором України або за принципом взаємності у відносинах з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватись в Україні.

Відповідно до частини першої ст. 81 Закону України від
23 червня 2005 року № 2709-IV  «Про міжнародне приватне право» (далі – Закон № 2709-IV) в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта (частина друга ст. 82 Закон № 2709-IV).

Принципи виконання рішень іноземних судів регламентує розділ XII Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

З огляду на наведене, з питання надання вичерпного переліку документів, які підтверджуватимуть, що здійснені виконавцем заходи з розшуку майна боржника виявилися безрезультатними, доречно звернутись до Міністерства юстиції України, як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, організацію примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

У разі відповідності заборгованості одній з ознак, наведених у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зокрема, прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості, така заборгованість визнаватиметься безнадійною (п.п. «є» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

При цьому операції, за якими виникла така заборгованість повинні бути підтверджені первинними документами.

До питання 2

У разі наявності дебіторської заборгованості, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником, платник формує резерв сумнівних боргів.

При списанні дебіторської заборгованості визнаються податкові різниці відповідно до п. 139.2 ст. 139 Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Згідно п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності є безповоротною фінансовою допомогою.

Отже, після закінчення строку позовної давності заборгованість нерезидента у вигляді передплати за залізничні напіввагони набуває статусу безповоротної фінансової допомоги.

Підпунктом 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою
0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 цього пункту.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Перелік таких доходів визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Підпунктом «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено, що доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, зокрема, є інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Отже, безповоротна фінансова допомога відноситься до інших доходів нерезидента від провадження господарської діяльності на території України і підпадає під оподаткування відповідно до п.п.141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено, що резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

При цьому, абзацами третім-сьомим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу зазначено, що якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за цим Кодексом до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД * 100 / (100 - СП) - СД, де:

Пс - сума податку до сплати;

СД - сума виплаченого доходу;

СП - ставка податку, встановлена цим підпунктом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).