Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.11.2021 р. № 4489/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
(далі – ДП) щодо визнання заборгованості безнадійною згідно з п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ДП є платником податку на прибуток на загальних підставах та при розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток застосовує коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені положеннями розділу III Кодексу.

Платник повідомляє, що в рамках проведення річної інвентаризації 2021 року прийнято рішення про списання дебіторської заборгованості, що відповідає ознакам безнадійної у відповідності до п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

У підприємства виникли питання:

1. Коли виникає право ДП віднести заборгованість до безнадійної за ознакою п.п. «є» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, з урахуванням законодавчо встановленого частиною п’ятою ст. 37 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон) права стягувача повторно пред’явити виконавчий документ до виконання?

2. Які документи та відомості є достатніми для підтвердження факту, що здійснені виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними , а інше майно у боржника – відсутнє для віднесення заборгованості до безнадійної за ознакою п.п. «є» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

3. Чи існують під час віднесення заборгованості до безнадійної за ознакою  п.п. «є» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу критерії «достатності» чи « повноти» вчинення виконавчих дій щодо розшуку майна боржника та встановлення факту безрезультатності розшуку такого майна та його документального відображення? Якщо так, які виконавчі дії є достатніми для підтвердження факту безрезультатності розшуку майна виконавцем та списання безнадійної заборгованості за ознакою «прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості»?

До питання 1

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

При цьому, у разі відповідності заборгованості одній з ознак, наведених у п. 14.1.11 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, така заборгованість визнаватиметься безнадійною.

До безнадійної заборгованості віднесено заборгованість, що відповідає, зокрема, такій ознаці: прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості (п.п. «є» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) регулює Закон.

Підпунктами 2 та 6 частини першої ст. 3 Закону встановлено, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема:

ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно з підпунктами 2, 3, 6 та 7 частини першої ст. 37 Закону виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі;

боржник – фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову (п. 4 ст. 37 Закону).

Відповідно до частини п’ятої ст. 37 Закону повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених ст. 37 Закону, не позбавляє його права повторно пред’явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 Закону.

Таким чином, у разі відсутності майна у боржника – фізичної або юридичної особи для повного погашення заборгованості, визнання такої заборгованості безнадійною згідно з п.п. «є» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу можливе за умови, що здійснені виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

До питання 2

Операції, за якими виникла безнадійна заборгованість повинні бути підтверджені первинними документами.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Стосовно надання переліку документів, які підтверджуватимуть, що здійснені виконавцем заходи щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними і при такому пакеті документів можна буде вважати заборгованість безнадійною (відповідно до п.п. «є» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) зазначаємо, що процедура розшуку виконавцем майна боржника не регламентується Кодексом, а здійснюється згідно із Законом та іншими нормативними та нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.

До питання 3

Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі – виконання рішень) є Міністерство юстиції України (Положення про Міністерство юстиції України (далі – Положення), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228).

До функцій контролюючих органів, віднесено, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу).

Питання, пов’язані з визначенням критеріїв «достатності» чи « повноти» вчинення виконавчих дій щодо розшуку майна боржника та встановлення факту безрезультатності розшуку такого майна та його документального відображення, а також щодо достатності виконавчих дій для підтвердження факту безрезультатності розшуку майна виконавцем та списання безнадійної заборгованості за ознакою «прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості», не належать до компетенції ДПС.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.