X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.11.2021 р. № 4495/ІПК/99-00-18-04-03-06

Державна податкова служба України на звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо можливості застосування спрощеної системи оподаткування у разі реорганізації шляхом приєднання до платника єдиного податку четвертої групи іншого суб’єкта господарювання (платника податку на прибуток), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство № 1 поінформувало, що є сільськогосподарським товаровиробником та перебуває у статусі платника єдиного податку четвертої групи. Товариство № 1 планує у 2022 році здійснити реорганізацію шляхом приєднання до нього іншого суб’єкта господарювання (далі – Товариство № 2), який не є платником єдиного податку четвертої групи.

Товариство, посилаючись на норми законодавства України, запитує:

1. Частка сільськогосподарського товаровиробництва визначається з урахуванням загальної суми доходів усіх учасників, що реорганізуються шляхом приєднання, чи окремо по кожному підприємству, що реорганізуються?

2. Чи не втратить Товариство № 1 статус платника єдиного податку четвертої групи у разі приєднання до нього Товариства № 2, у якого відсутній будь - який дохід за попередній календарний рік?

 

3. Чи зобов’язане Товариство № 2, що приєднується до Товариство № 1, також мати статус платника єдиного податку четвертої групи на момент приєднання, для того щоб Товариство № 1, не втратило статус платника єдиного податку четвертої групи? Та чи достатньо в такому випадку дотримання вимог п.п. 291.4.3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу?

Щодо першого питання  

Частиною першою ст. 104 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей гл. 1 розд. XIV Кодексу – питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку (п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з п.п. 291.4.3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами ЦКУ, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на усіх осіб окремо, які зливаються.

Якщо сільськогосподарський товаровиробник реорганізується шляхом приєднання згідно з відповідними нормами ЦКУ, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на усіх учасників такої реорганізації.

Таким чином,  якщо Товариство № 1 реорганізується шляхом приєднання до нього Товариства № 2, то частка сільськогосподарського товаровиробництва визначається з урахуванням загальної суми доходів усіх учасників, що реорганізуються шляхом приєднання.

Щодо другого та третього питання  

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено гл. 1 розд. XIV Кодексу.

Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників здійснюється відповідно до                пп. 298.8.1 - 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Кодексу.

Зокрема, четверту групу можуть підтвердити на наступний календарний рік сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків,  відсутній податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року та дотримано вимоги щодо подання не пізніше 20 лютого поточного року податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи, визначеної п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу.

Якщо сільськогосподарський товаровиробник реорганізується шляхом приєднання згідно з відповідними нормами ЦКУ, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на усіх учасників такої реорганізації.

Таким чином, у разі дотримання усіма суб’єктами господарювання, що   реорганізуються шляхом приєднання, вимог щодо дотримання частки  сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує                75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, та інших вимог, визначених гл. 1 розд. XIV Кодексу, Товариство № 1 не втратить статут платника єдиного податку четвертої групи.

Чинним податковим законодавством не передбачено обов’язок щодо  набуття Товариством № 2 статусу платника єдиного податку четвертої групи до початку процедури реорганізації шляхом приєднання до іншого сільськогосподарського товаровиробника, який перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Водночас зазначаємо, необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Додатково повідомляємо, що п. 528 підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.