Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.11.2021 р. № 4504/ІПК/99-00-07-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
Товариства щодо надання податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій, та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

1. Чи є обов’язковою наявність у фіскальному чеку з 01.10.2021 цифрового значення штрихованого коду марки акцизного податку на алкогольні напої?
2. Чи є обов’язковою наявність у фіскальному чеку з 01.10.2021 цифрового значення штрихованого коду марки акцизного податку на алкогольні напої, якщо алкогольні напої марковані марками акцизного податку старого зразка?
3. Чи вважатиметься порушенням чинного законодавства відсутність у фіскальному чеку з 01.10.2021 цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, марковані марками акцизного податку нового та старого зразка?
4. Чи можливе відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихованого коду марки акцизного податку при реалізації кожної порції алкогольного напою на розлив, маркованого маркою акцизного податку на алкогольні напої?
5. Чи вважатиметься порушенням чинного законодавства відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихованого коду марки акцизного податку при реалізації кожної порції алкогольного напою на розлив, маркованого маркою акцизного податку на алкогольні  напої?

Правовідносини у цій сфері регулюються Законом України від 06 липня 1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій
у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон
№ 265) та Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР
«Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин що використовується в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Щодо питання 1.

Відповідно до ст. 8 Закону № 265 форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО) чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 1 розділу I Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13), визначено, що форми і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов’язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження факту, зокрема: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, мають відповідати його вимогам.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі – Наказ № 329), який набрав чинності 01 липня 2021 року, внесено зміни до форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів і доповнено їх новим реквізитом – «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої», який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9).

Також наказом передбачено, що:

- до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом;

- до 01 жовтня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей повинні бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону № 265 з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до Наказу № 329.

Водночас, наразі порядком проведення розрахунків, який визначений статтею 3 Закону № 265, не передбачено обов’язку для суб’єктів господарювання при реєстрації розрахункових операцій зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Отже, з 01 жовтня 2021 року підстав для застосування до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за видачу розрахункового документа без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у контролюючих органів не виникне до внесення відповідних змін у законодавстві.

Щодо питання 2, 3, 4 та 5.

Алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в України, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством (ст. 11 Закону № 481).

Відповідно абзацу четвертого частини четвертої статті 11 Закону України № 481 у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені маки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Зміни до цієї статті набирають чинності не раніше ніж через 24 місяці з дня опублікування закону про внесення відповідних змін (абз. 5 частини четвертої ст. 11 Закону № 481).

При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну, до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації, в межах терміну придатності для споживання (абз. 6 частини четвертої ст. 11 Закону № 481).

Пунктом 11 статті 3 Закон України № 265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Отже, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО/ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх кодів згідно з УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку попереднього зразка  (серія та номер) методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру) або сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні  напої.

Враховуючи викладене та з урахуванням вимог чинного законодавства рекомендуємо  платникам податків з 01 жовтня 2021 року при програмуванні алкогольних напоїв, що є складовими у приготуванні алкогольного коктейлю, забезпечити введення даних/сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі одноразово при відкупорюванні тари, в межах приготування першої порції такого коктейлю або продажу алкогольного напою на розлив.

Пунктом 3 розділу ІІ Положення № 13 передбачено, що рядки чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.