Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.11.2021 р. № 4507/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула запит фізичної
особи-підприємця Бондарчука Д.В. від 22.09.2021 (вх. ДПС 4682/ІПК/6
від 28.09.2021)про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Згідно зі зверненням фізична особа-підприємець використовує РРО і у зв’язку ізнабранням чинності наказом Міністерства фінансів Українивід 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 № 13», зареєстрованогоу Міністерстві юстиції України 06.07.2020 за № 624/34907 (далі – Наказ № 306),у нього виникли наступні питання:

1. Чи вважається дата реєстрації РРО датою початку його обліку контролюючим органом?

2. Чи вважається РРО таким, що перебував на обліку в контролюючих органах до 01.08.2020, якщо він був зареєстрований та введений в експлуатацію до 01.08.2020 суб’єктом господарювання, що його використовує, але на 01.08.2020 його реєстрація була скасована?

3. Чи вважається РРО таким, що перебував на обліку в контролюючих органах до 01.08.2020 якщо він був зареєстрований та введений в експлуатацію до 01.08.2020 іншим суб’єктом господарювання, ніж той, що його використовує, але на 01.08.2020 його реєстрація була скасована?

4. Чи поширюються передбачені Наказом № 306 вимоги до форми і змісту розрахункових документів у частині: створення електронних розрахункових документів; відображення найменування суб’єкта господарювання; цифрового значення штрихового коду товару; заокруглення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; QR-коду, на розрахункові документи, створені РРО, про які йдеться у питаннях 1-3?

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом Українивід 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Статтею 7 Закону № 265 визначено, що Порядок реєстрації, опломбування та застосування РРО, реєстрації і ведення реєстру програмних РРО, а також застосування програмних РРО, у тому числі на період відсутності зв'язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн), що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) та операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Процедура реєстрації РРО в контролюючих органах регулюються Порядком реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547(далі - Порядок № 547).

У відповідності до статті 13 Закону № 265, Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та дотримання вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок перевірки реєстраторів розрахункових операцій на відповідність вимогам щодо реалізації фіскальних функцій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженні постановою Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.2002 (далі – Постанова № 199).

Пунктом 3 Розділу І Загальних положень, терміни «засіб контролю»,«зміна», «оперативна пам'ять реєстратора розрахункових операцій», «персоналізація РРО», «строк первинної реєстрації моделі РРО», «строк служби», «фіскалізація», «фіскальна пам'ять», «фіскальний блок», «X-звіт»
«Z-звіт» вживаються у значеннях, визначених у Вимогах щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою № 199.

Відповідь на питання 1:

Дата реєстрації РРО вважається датою початку його обліку тільки у випадку первинної реєстрації. Відповідно до ІТС ДПС України первинна реєстрація РРО моделі Марія-304Т, заводський номер ЗМ1001020657,булавперше здійснена суб’єктом господарювання з організаційно-правовою формою ТОВ, 07.08.2021 року, із одночасним введення його в експлуатацію та постановку на облік у контролюючому органі, тією ж датою. Одночасне введення в експлуатацію, реєстрація та облік РРО можливе при його первинній реєстрації.

Відповідь на питання 2:

У випадку скасування реєстрації РРО він знімається з обліку в контролюючому органі, при цьому, дата введення в експлуатацію РРО залишається незміною, а такий РРО, отримує статус бувшого в експлуатації та може використовуватись наступним користувачем із урахуванням дати введення в експлуатаціюпершим користувачем, за умови обмеження загального строку експлуатації терміном у 7 років.

Відповідь на питання 3:

РРО, реєстрація якого скасована, не перебуває на обліку в контролюючому органі протягом періоду до наступної реєстрації.

Відповідь на питання 4:

На всі реєстратори та їх версії програмного забезпечення, що включені до Державного реєстру РРО, поширюються вимогиПоложення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Наказ № 13) в редакції, що передує постановці на облік в контролюючому органі конкретного екземпляра РРО.

Відповідно даних ІТС ДПС, Вами19.05.2021 здійснено повторну реєстрацію та постановку на облік РРО моделі Марія-304Т із заводським номеромЗМ1001020657, тобто після набрання чинності нормами Наказу № 13 в редакції Наказу № 306.

Таким чином, на момент повторної реєстрації зазначеного РРО він вже мав виконувати вимоги щодо створення електронних розрахункових документів; відображення найменування суб’єкта господарювання; цифрового значення штрихового коду товару; заокруглення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; QR-коду (передбаченні Наказом № 306), та відповідно, бути доопрацьований його виробником (постачальником) перед повторною персоніфікацією в системі зберігання і збору даних РРО.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.