Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.11.2021 р. № 4479/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула лист щодо порядку оподаткування грантів, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє наступне.

Як зазначено в зверненні, кредитна спілка за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва визнана неприбутковою організацією. При цьому, в квітні 2020 року кредитною спілкою було укладено грантову угоду з резидентом США в межах проекту «Економічна підтримка Східної України». Метою надання гранту є збільшення потенціалу місцевих кредитних спілок (які є членами кредитної спілки), що працюють у Донецькій та Луганській областях, надаючи кредитну підтримку їх членам шляхом вливання оборотного капіталу (до складу членів кредитної спілки можуть входити мікро-, малі, середні підприємства, які працюють у малому сільському господарстві, туризмі та інших сферах).

Грант має фіксовану суму та надається чотирьома траншами. При цьому, у кредитної спілки виникає розбіжність в 151997 грн між загальною сумою гранту та надходженнями за чотирьома траншами.

Виникли питання:

1.Чи виникнуть у кредитної спілки податкові зобов’язання у зв’язку з отриманням фіксованої суми вищевказаного гранту?

2.Яким чином та в якому податковому періоді оподатковується вся отримана фіксована сума гранту з врахуванням неприбутковості спілки?

3.Чи виникнуть в кредитної спілки податкові зобов’язання та які саме у разі спрямування гранту (після повернення/сплати кредитів членами такої спілки) до резервного капіталу спілки за рішенням загальних зборів?

4.Чи мають бути такі кошти відображені в Додатку 4 Об’єднаної звітності з ПДФО та ЄСВ?

Щодо питань 1-3

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом,не є платниками податку на прибуток підприємств.

Як зазначено в зверненні, кредитна спілка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва.

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Таким чином, внесені до Реєстру неприбуткові установита організації не сплачують податок на прибуток з доходів, отриманих ними в межах статутної діяльності, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такими неприбутковими організаціями виключно для фінансування видатків на їх утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених їх установчими документами(п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу), та не здійснюється розподіл доходів серед засновників (учасників), членів таких організацій, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу, така організація підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Пунктом 17 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290, встановлено, щоотримане цільове фінансування (у тому числі кошти, вивільнені від оподаткування у зв’язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств) визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування.

Таким чином, отримання та використання гранту за цільовим призначенням відображається згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей податкового обліку доходи, одержані неприбутковими організаціями, відображаються у рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553(у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), а суми видатків (витрат) – у рядках 2.1 – 2.6 частини І Звіту. Форма Звіту передбачає заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Щодо особливостей здійснення операцій при виконанні грантової угоди, то процедуру залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, в тому числі державної реєстрації, моніторингу проектів (програм), акредитації виконавців (юридичних осіб – нерезидентів), реєстрації представництва донорської установи в Україні, визначено Порядком залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року  № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 153).

Грантова угода –це угода між донором або виконавцем та реципієнтом про передачу фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті в рамках проекту (програми) (абзац шістнадцятий п. 2 Порядку № 153).

При цьому забезпечення формування та реалізація державної політики з питань залучення міжнародної технічної допомоги належить до складових основних завдань Міністерства економіки України (абзац тринадцятий п. 1 Положення про Міністерство економікиУкраїни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 зі змінами та доповненнями).   

Отже, з питань правомірності проведення окремих операцій в рамках виконання грантової угоди доцільно звернутись до Міністерства економіки України.

Щодо питання 4

Відповідно до п.п.14.1.180п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Кодексу.

Порядок забезпечення виконання податкових зобов’язань та зобов’язань з єдиного внеску встановлено нормами ст. 176 Кодексу.

Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) (далі - Порядок).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку передбачено, що такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.

При цьому розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду (п. 2 розділу II Порядку).

Отже, у разі якщо юридична особа здійснює нарахування (виплату) доходу на користь платників податків - фізичних осіб, то така юридична особа як особа, що має статус податкового агента, повинна виконати усі визначені Кодексом функції податкового агента, зокрема щодо подання Розрахунку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).