X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.11.2021 р. № 4143/ІПК/99-00-04-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у  зверненні повідомив, що має судове рішення, яке набрало законної сили 26.05.2021, за яким на користь платника стягнуто середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 09.01.2020 по 15.12.2020. На час нарахування та виплати зазначеного забезпечення платник був звільнений зі служби.

У зв’язку із зазначеним, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо застосування податковим агентом п. 168.5
ст. 168 Кодексу для нарахування компенсації суми податку на доходи фізичних осіб, що утримана з середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Частиною першою ст. 129 1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Водночас частиною першою ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20
п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).

Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Суми грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів податкової міліції у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, у переліку, визначеному ст. 165 Кодексу, не вказані, а отже, оподатковуються  відповідно до п.п. 164.2.20 п. 164.2  ст. 164 Кодексу на загальних підставах.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку на доходи фізичних осіб, визначену в ст. 167 Кодексу (п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 Кодексу).

Водночас суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів податкової міліції у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян (п. 168.5 ст. 168 Кодексу).

Враховуючи викладене, дохід у вигляді середнього грошового забезпечення, нарахованого (виплаченого) після звільнення платника на підставі рішення суду за час вимушеного прогулу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

При цьому норми п. 168.5 ст. 168 Кодексу при виплаті таких доходів податковим агентом не застосовуються.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.