Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.11.2021 р. № 4172/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула зверненнящодо порядку оподаткування доходів із джерелом їх походження з України нерезидента – юридичної особи у разі отримання таким нерезидентом спадщини та/або подарунків від фізичних осіб – нерезидентів у вигляді нежитлового приміщення та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє наступне.

В зверненні зазначено, що заявником (далі – приватний нотаріус) відкрито спадкову справу щодо майна померлого громадянина Австрії. До складу спадкового майна входить нерухоме майно, а саме, частина нежитлових приміщень, розташованих на території України. Спадкоємцями за заповітом є фізичні особи – нерезиденти Австрії та юридична особа - нерезидент, яка зареєстрована та здійснює свою діяльність за законодавством Австрії.

Співвласники вказаного майнавиявили бажання передати свої права власності на отримане за заповітом майно юридичній особі – нерезиденту, яка також виступає спадкоємцем.

В зв’язку зазначеним у приватного нотаріуса виникають наступні питання:

1. Чи зобов’язана юридична особа нерезидент спадкоємець сплачувати податок з вартості успадкованого майна? Якщо виникає, то яка ставка?

2. Чи виникає податок у обдаровуваного, яким є юридична особа нерезидент, у разі якщо дарувальник – фізична особа нерезидент набула право власності на 1/6 частину нежитлового приміщення у 2021 році? Якщо виникає, то яка ставка податку? 

3. Чи виникає податок у обдаровуваного, яким є юридична особа нерезидент, у разі якщо дарувальник – фізична особа нерезидент набула право власності на 1/3 частину нежитлового приміщення у 2013 році? Якщо виникає, то яка ставка податку?

Щодо питань 1-3

Відповідно до частини першої ст. 717 Цивільного кодексу України від 16.01.2003  № 435–IV (із змінами і доповненнями) (далі – ЦКУ) за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі (частина перша ст. 718 ЦКУ).

Загальні положення про спадкування та спадкування за заповітом передбачено главами 84 та 85 ЦКУ.

Згідно з п.п. «е»п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді  спадщини, подарунків, виграшів, призів.

Таким чином, з урахуванням норм п.п. «е»п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, доходи, отримані нерезидентом – юридичною особою, у вигляді спадщини та/або подарунків, якими є нерухоме майно, розташоване на території України, визначаються доходами із джерелом їх походження з України.

Підпунктом 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу до поняття «нерезиденти» віднесено, зокрема, іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Згідно з п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 Кодексу платниками податку на прибуток – нерезидентами є юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України.

Доходи, отримані нерезидентами із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Підпунктом 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу визначено перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, які підлягають оподаткуванню згідно з Кодексом.

Відповідно до п.п. «к» 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу такими доходами є, зокрема, інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Оскільки доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді спадщини та/або подарунку не конкретизовано в зазначеному переліку, вони відносяться до виду доходу, визначеного цим переліком як «інші доходи» (п.п. «к»п.п 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Підпунктом 64.5 ст. 64 Кодексу встановлено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім - шостим підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.

Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому цього пункту, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати, зокрема, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні - до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна.

До заяви додаються копії таких документів (з пред’явленням оригіналів):

витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

документа, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

документа про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.

Таким чином, юридична особа-нерезидент, яка успадкувала, а в подальшому також і безоплатно отрималавід інших спадкоємців – фізичних осіб майно, яке знаходиться на території України, повиннастати на облік у контролюючих органах України та сплатити податок на доходи з джерелом походження з України розмірі 15 відсотків їх суми, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).