Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.11.2021 р. № 4258/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула зверненнящодо застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні платник податків зазначив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи та має намір відповідно до довгострокових договорів оренди взяти в оренду приміщення в різних адміністративно – територіальних одиницях України. Для здійснення своєї господарської діяльності платник податків буде залучати найманих працівників  в різних адміністративно – територіальних одиницях України, нараховувати та виплачувати таким працівникам заробітну плату.

 Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію  щодо  порядку сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та подання додатку 4ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – додаток 4 ДФ до Розрахунку) фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку у разі нарахування (виплати) на користь найманих працівників, які працюють в орендованих приміщеннях у різних адміністративно-територіальних одиницях України, доходів у вигляді заробітної плати, а також щодо необхідності взяття на облік платника податків в контролюючих органах за місцем розташування орендованого нерухомого майна (неосновне місце обліку).

 Щодо порядку сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та подання додатку 4ДФ до Розрахунку.

Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету передбачено ст. 168 Кодексу, відповідно до п.п. 168.4.1 п. 168.4 якої податок на доходи фізичних осіб, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).

Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом - фізичною особою, зараховується до відповідного бюджету за місцем реєстрації такої фізичної особи у податкових органах.

Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору бюджету передбачено ст. 168 Кодексу, згідно з п.п. «а» п.п. 168.4.5 п. 168.4 якої фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV Кодексу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у контролюючих органах.

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України
від 15.12.2020 № 773).

Враховуючи вищезазначене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка має у різних адміністративно-територіальних одиницях орендовані приміщення, що використовуються для здійснення його господарської діяльності і де працюють наймані працівники, у разі нарахування (виплати) на користь таких працівників доходів у вигляді заробітної плати, перераховує (сплачує) податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, а також подає додаток 4 ДФ до Розрахунку до контролюючого органу за основним місцем обліку (реєстрації).

Щодо необхідності взяття на облік платника податків в контролюючих органах за місцем розташування орендованого нерухомого майна (неосновне місце обліку).

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Кодексу з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом  Кодексу.

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Кодексу об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків  та порядок подання інформації про об'єкти оподаткування та об'єкти, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, визначено у Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, зі змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1588).

Згідно з п. 7.1 розділу VII Порядку № 1588 якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Відповідно до п. 8.1 розділу VIII Порядку № 1588 платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розділу VIII Порядку № 1588).

Отже, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку для здійснення своєї господарської діяльності бере в оренду нерухоме майно, яке розташоване  на території іншої адміністративно - територіальної одиниці ніж основне місце обліку  платника податків, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за місцем розташування орендованого нерухомого майна  (неосновне місце обліку) у відповідному контролюючому органі та повідомити про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.