Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.11.2021 р. № 4265/ІПК/99-00-04-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування доходу, отриманого платником податку від продажу нерухомого майна і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків в зверненні зазначив, що він у 2004 році отримав у спадщину 1/2 частину житлового будинку та 1/2 частину земельної ділянки.

З 2018 року розміри часток об’єктів вищевказаного нерухомого майна змінились, внаслідок звернення до суду іншої фізичної особи про виділ їй в натурі частини житлового будинку та земельної ділянки. При цьому, в 2020 році платником отримано Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з врахуванням внесених змін щодо розміру частин житлового будинку та земельної ділянки, які він бажає відчужити.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання оподаткування доходу від продажу належних йому частин житлового будинку та земельної ділянки.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регулюються  Кодексом.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи  з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 Кодексу (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Оподаткування операцій з продажу нерухомого майна регламентується ст. 172 Кодексу, відповідно до п. 172.8 якої для цілей ст. 172 Кодексу під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Згідно із п. 172.1 ст. 172 Кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об'єкт незавершеного будівництва таких об'єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Згідно з п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Водночас, відповідно до п. 172.2 ст. 172 Кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), зазначених у п. 172.1
ст. 172 Кодексу, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 Кодексу, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, визначеною
п. 167.2 ст. 167 Кодексу.

Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності електронної довідки про оціночну вартість такого об’єкта нерухомості або звіту про оцінку, зареєстрованого відповідно до п. 172.3 ст. 172 Кодексу, та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору і вносить до Єдиної бази інформацію про ціну договору купівлі-продажу
(п. 172.4 ст. 172 Кодексу).

Згідно з п.п. «а» п. 172.5 ст. 172 Кодексу сума податку визначається та самостійно сплачує через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Платник податку, що отримує доходи, зокрема від особи, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від продажу протягом звітного податкового року одного об’єкта нерухомого майна, який перебуває у власності такої особи менше трьох років, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та військовим збором – 1,5 відсотка.

Слід зауважити, що умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

У разі продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості або їх частин, зазначених у п. 172.1 ст. 172 Кодексу, дохід фізичної особи - резидента підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб 5 відсотків та військовим збором 1,5 відсотків.

Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і відповідно до покладених на нього завдань здійснює нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином, питання визначення термінів виникнення права власності на нерухоме майно належить до компетенції Міністерства юстиції України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.