Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.12.2021 р. № 4570/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула зверненнящодо особливостей коригування обсягів постачання товарів, вивезених за межі митної території України, у разі наступного за вивезенням збільшення ціни таких товарів, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платником податку було здійснено продаж товарів нерезиденту. Такі товари були вивезені за межі митної території України у митному режимі експорту, що засвідчено відповідною митною декларацією. За такою операцією платником податку було складено відповідну податкову накладну.

Надалі за домовленістю з покупцем-нерезидентом платник податку планує збільшити договірну (контрактну) вартість вивезених товарів, що буде оформлено відповідним первинним документом (актом про ретроспективне збільшення вартості). При цьому зміни до відповідних митних декларацій вноситися не будуть (митна вартість вивезених товарів не змінюється).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I Кодексу поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу. У разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктом «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису (пункт 187.1 статті 187 розділу V Кодексу).

Згідно з пунктом 189.17 статті 189 розділу V Кодексу базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України(далі – МКУ).

Пунктом 206.4 статті 206 розділу V Кодексу встановлено, що операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу – за нульовою ставкою.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений  Кодексом термін.

Відповідно до пункту 192.1статті 192 розділу V Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

При цьому пунктом 44.1статті 44 розділу ІКодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1статті 44 розділу ІКодексу.

Законодавством, що регулює порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення є МКУ, а також Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 (далі – Положення № 450).

Частиною першою статті 49 МКУ визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною третьою статті 51 МКУ зазначено, що визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 МКУ.

Так, митною вартістю товарів, що вивозяться за межі митної території України, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі (частина перша статті 66 МКУ).

Відповідно до частини восьмої статті 264 МКУ, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

При цьому, згідно з частиною першою статті 266 МКУ декларант зобов'язаний, зокрема, здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого МКУ; на вимогу митного органу пред'явити товари для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання визначено Положенням № 450, згідно з пунктом 37 якого після завершення митного оформлення зміни до митної декларації можуть вноситися, зокрема, шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування.

Отже, у разі змінивартості раніше вивезених у митному режимі експорту товарів та оформлення митним органом аркуша коригування,постачальник повинен на дату оформлення такого аркуша коригування скласти та у визначений Кодексом термін зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до відповідної податкової накладної, складеної при вивезенні товарів за межі митної території України, а також відобразити коригування обсягів операцій з вивезення товарів за межі митної території України у складі податкової звітності з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період, в якому здійснено оформлення аркушу коригування.

Пунктом 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.