Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.12.2021 р. № 4576/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення, а також звернення аналогічного змісту, надіслане до ДПС листом ГУ ДПС у Полтавській області щодо права покупця на податковий кредит на підставі зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) продавцем податкової накладної, та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство (покупець) здійснює придбання легкового автомобіля у платника ПДВ (продавця). Легковий автомобіль планується використовувати для переміщення керівництва  підприємства у господарських справах. Передача в оренду автомобіля або використання його як таксі не планується.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ(пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та  підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підставою для нарахування платником податку – покупцем товарів/послуг сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ є податкова накладна, складена і зареєстрована в ЄРПН платником податку – продавцем, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене, Товариство (покупець) має право на віднесення сум податку до складу податкового кредиту на підставі складеної та зареєстрованої в ЄРПН продавцем – платником податку податкової накладної (за умови дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених ПКУ).

При цьому, якщо придбаний Товариством легковий автомобіль буде використовуватись повністю або частково в негосподарській діяльності чи в неоподатковуваних операціях, Товариство зобов’язане згідно з пунктом 198.5 статті 198 або згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ нарахувати податкові зобов'язання виходячи з ПДВ, та скласти зведену податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.