Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.01.2018 р. № 77/6/99-99-13-02-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України розглянула запит про надання індивідуальної податкової консультації щодо заповнення Довідки-розрахунку на виплату заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який підлягає перерахуванню та в межах компетенції повідомляє таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі -єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці.

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону № 2464).

Частиною восьмою статті 9 Закону № 2464 визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

Відповідно до п. 2 Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №453, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2013 за №1602/24134 (далі - Порядок), банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівки) про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску. Суми, сплачені за цими документами, повинні складати не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах.

Якщо в розрахункових документах або документах на переказ готівки сума єдиного внеску менша, ніж 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки та/або платіжні доручення, та/або інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати разом з оригіналом довідки-розрахунку, погодженим з органом доходів і зборів за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.

Довідка-розрахунок складається платником єдиного внеску у трьох примірниках за формою згідно з додатком 1 до Порядку (пункт 3 Порядку). Згідно із пунктом 5 Порядку платникам, які звертаються до органів доходів і зборів за погодженням довідки-розрахунку, у якій сума перерахування єдиного внеску менша ніж 1/3 суми коштів на виплату заробітної плати, зазначеної в грошовому чеку та/або платіжному дорученні, та/або іншому розрахунковому документі, у зв'язку із застосуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та які протягом попереднього року не допустили порушень законодавства про нарахування та сплату єдиного внеску, за рішенням керівника органу доходів і зборів надається довідка про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску за формою згідно з додатком 2 до Порядку. Строк дії довідки, що надається платнику єдиного внеску для пред'явлення банку, не повинен перевищувати одного року.

У зв'язку зі зміною з 01.01.2016 розміру єдиного внеску, відповідно і зміною частки сплаченого єдиного внеску, що підлягає контролю банками на виконання вимог статті 24 Закону №2464, Державною фіскальною службою України направлено до Національного банку України лист від 15.01.2016 N 526/5/99-99-17- 03-01-16 "Про єдиний внесок" з проханням до приведення Порядку у відповідність до законодавства при прийнятті від платників єдиного внеску грошових чеків, платіжних доручень та інших розрахункових документів на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок, контролювати сплату єдиного внеску, яка має становити 1/5 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах, відповідно до додатка 1 до Порядку.

Органи доходів і зборів до приведення Порядку у відповідність до законодавства, при перевірці додатка 1 до Порядку погоджують сплату єдиного внеску, яка має становити 1/5 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах, та підтверджують додаток 1 до Порядку з приміткою "Погоджено відповідно до встановленого з 01.01.2016 Законом №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" розміру єдиного внеску".

Крім того, повідомляємо, що згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.