Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.12.2021 р. № 4663/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Підприємства щодо порядку коригування податкових зобов’язань за операціями з постачання послуг з оренди майна у разі, якщо такі послуги було надано у періоді після визнання отримувача таких послуг банкрутом, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємством у 2016 році було надано майно в оренду іншому платнику податку (далі - Орендар).  Надалі постановою суду, прийнятою у  червні 2019 року, Орендаря було визнано банкрутом.

У зв’язку з порушенням Орендарем умов договору оренди майна судовим рішенням, яке набрало законної сили у липні 2019 року, такий договір оренди було розірвано, орендоване майно у Орендаря вилучено.

В той же час у зверненні зазначено, що таке майно Орендар після розірвання договору оренди Підприємству не повернув.

Керуючись умовами договору, згідно з якими оплата за оренду майна здійснюється до фактичного повернення Орендарем майна, яке має бути підтверджене актом приймання-передачі майна, Підприємство за період з липня 2019 року по квітень 2021 року нарахувало Орендарю орендну плату та звернулося до суду із заявою про визнання зобов’язань Орендаря за такою орендною платою як поточних кредиторських вимог. За операціями з постачання послуг оренди за вказаний період Підприємством було складено відповідні податкові накладні на Орендаря (далі – ПН).

У відповідному судовому рішенні було зазначено про відсутність правових підстав для визнання заявлених поточних кредиторських вимог до Орендаря на підставі того, що  згідно зі статтею 59 Кодексу України з процедур банкрутства  з дня прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури нові грошові зобов’язання у такого банкрута не виникають, отже, у зазначений період орендна плата Орендарю, якого визнано банкрутом, не нараховується.  Підприємству було відмовлено у задоволенні поточних кредиторських вимог до Орендаря з оплати орендної плати.

Підприємством було складено розрахунки коригування до ПН, складених на Орендаря, однак Орендар відмовив у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) таких розрахунків коригування.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Під безнадійною заборгованістю розуміється заборгованість, що відповідає одній з ознак, визначених у підпунктах «а» - «з» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, зокрема, заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Правила формування податкових зобов'язань з ПДВ та складання податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної і їх реєстрації в ЄРПН регулюються статтями 187 і 201 ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни. При цьому податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, то розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг,  для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Разом з тим дебіторська заборгованість, яка виникла у платників податку за операціями з постачання товарів/послуг, може бути списана після вжиття необхідних заходів щодо її стягнення та, зокрема, у разі визнання її безнадійною.

Таким чином, з урахуванням норм пунктів 187.1 статті 187 та 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПКУ, у разі, якщо платником податку було надано послуги з оренди майна, то на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання таких послуг, у продавця виникають податкові зобов’язання з податку на додану вартість та обов’язок скласти відповідну податкову накладну за операціями з постачання таких послуг. У разі, якщо такі послуги не були оплачені Орендарем, а заборгованість за такі надані послуги списується, то таке списання заборгованості не є підставою, визначеною пунктом 192.1 статті 192 ПКУ, для коригування податкових зобов’язань постачальника, нарахованих за здійсненою операцією з постачання таких послуг.

Якщо ж внаслідок прийняття відповідного судового рішення операція з надання послуг з оренди майна Орендарю у періоді після визнання такого Орендаря банкрутом, вважається такою, яка не відбувалася (тобто фактично послуги з оренди Підприємством не постачалися), при цьому підприємством було нараховано податкові зобов’язання за операціями  з постачання таких послуг та складено і зареєстровано в ЄРПН відповідні  податкові накладні, то такі податкові зобов’язання можуть бути зменшені на підставі розрахунків коригування до таких податкових накладних, які підлягають реєстрації  в ЄРПН  покупцем (отримувачем послуг), зазначеним у таких податкових накладних.

При цьому врегулювання питань господарських правовідносин між підприємствами не належить до компетенції Державної податкової служби України.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.