Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.12.2021 р. № 4581/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства               з обмеженою відповідальністю «_____» (далі – Товариство) щодо оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з укладення договору добровільного медичного страхування працівників підприємства та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах повноважень повідомляє.

Згідно із зверненням між Товариством як страхувальником та страховою компанією, що є страховиком, укладено договір добровільного медичного страхування (далі – Договір), в якому зазначено, що застрахованими особами є працівники Товариства. Строк дії Договору 1 рік. Товариство одноразово сплачує страховику суму страхового платежу, що включається до складу витрат такого підприємства щомісячно у розмірі 1/12 від суми сплаченого страхового платежу.

У разі, якщо протягом дії страхового поліса застрахована особа - працівник підприємства звільняється, страховий поліс такого співробітника припиняє дію з дати його звільнення і страхова компанія (страховик) перераховує розмір страхового платежу за такого співробітника пропорційно строку дії такого полісу.

При цьому до Договору між страховиком та страхувальником складається додаткова угода про припинення дії страхового полісу відносно звільненого працівника з дати його звільнення, та здійснюється перерахунок розміру страхового платежу за звільненого працівника (за період до дати звільнення). Після перерахунку різниця сплаченої Товариством суми страхового платежу залишається у страховика і зараховується в рахунок оплати страхового полісу новоприбулого співробітника (якщо його буде включено до списку застрахованих осіб) або повертається на рахунок Товариства (страхувальника) після закінчення строку дії договору із страховою компанією (через 1 рік).

У запиті Товариства (страхувальника) поставлено такі питання:

1. У викладеній ситуації чи буде Договір між страхувальником та страховиком відповідати вимогам, передбаченим Кодексом, з урахуванням того, що строк дії Договору не змінюється ?

2. Чи застосовуються у такому випадку до Товариства норми ст. 123¹ Кодексу, та чи підлягає коригуванню фінансовий результат такого платника податку на прибуток підприємств за звітний період, в якому припиняються трудові відносини між таким підприємством та працівником?

Щодо питань 1 – 2

Відносини у сфері страхування регулює Закон України від 7 березня  1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» зі змінами (далі – Закон № 85/96).

Відповідно до ст. 16 Закону № 85/96 договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Перелік вимог до договорів страхування встановлено частиною четвертою ст. 16 Закону № 85/96, до яких, зокрема, віднесено порядок зміни і припинення дії договору.

Предметом договору страхування згідно зі ст. 4  Закону № 85/96 можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані, зокрема, з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування).

Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) – плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування (частина перша ст. 10 Закону № 85/96).

Відповідно до частини другої ст. 28 Закону № 85/96 дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. 

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю (частина четверта ст. 28 Закону № 85/96).

Щодо вимог податкового законодавства до договорів добровільного медичного страхування, то відповідно до п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу договір добровільного медичного страхування – це договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу (абз. перший             п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу). 

Статтею 123 ¹ Кодексу встановлено, якщо договір довгострокового страхування життя чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, протягом перших п’яти років його дії розривається з будь-яких причин, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку, встановлених цим Кодексом та іншим законодавством, в результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов’язань страховика за таким договором перед таким платником податку або порушуються інші вимоги, встановлені цим Кодексом до таких договорів, а також вимоги до договорів добровільного медичного страхування, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, то платник податку – страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим цим Кодексом.

Штрафні санкції за заниження об'єкта оподаткування з податку на прибуток у випадках, визначених цим підпунктом, як до страховика, так і до платника податку не застосовуються.

Відповідно до абзаців четвертого – шостого ст. 123 ¹ Кодексу договір довгострокового страхування життя, договір медичного страхування чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, в якому страхувальником є роботодавець, може передбачати:

зміну страхувальника (роботодавця) на нового страхувальника, яким може бути або новий роботодавець, або застрахована особа, у разі звільнення застрахованої особи;

зміну страховика на нового страховика.

При цьому така зміна страхувальника (страховика) повинна підтверджуватися тристоронньою угодою між страхувальником (страховиком), новим страхувальником (страховиком) та застрахованою особою (абз. сьомий ст. 123 ¹ Кодексу).

Отже, у разі якщо в результаті припинення трудових відносин між страхувальником та застрахованою особою строк дії договору добровільного медичного страхування достроково завершується для такої застрахованої особи, то такі дії призведуть до порушення вимог, встановлених Кодексом до договору добровільного медичного страхування.

Таким чином, у разі припинення трудових відносин між страхувальником і застрахованою особою та укладанням додаткової угоди про дострокове припинення дії страхового полісу відносно зазначеної застрахованої особи платник податку на прибуток - страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати у зв’язку з виконанням договору добровільного медичного страхування, зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму попередньо сплачених страхових платежів за таку застраховану особу із нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим п.п. 14.1.52 ¹ п.14.1 ст.14 Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.