Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.12.2021 р. № 4586/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                             (далі – ТОВ), щодо визнання безнадійною заборгованості за безвідсотковими поворотними фінансовими допомогами, наданими ТОВ (резидентом) юридичній особі (нерезиденту) та коригування фінансового результату до оподаткування на суму цієї заборгованості та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ у 2010-2013 роках надало безвідсоткові поворотні фінансові допомоги юридичній особі, що була зареєстрована на території Автономної Республіки Крим, мала у період надання таких поворотних фінансових допомог і станом на початок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим статус платника податку на прибуток на загальних підставах.

Станом на початок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим:

1. зазначений платник податку на прибуток мав місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим;
2. заборгованість за безвідсотковими поворотними фінансовими допомогами, надана зазначеному платнику податку на прибуток, не відповідала ознакам безнадійної заборгованості, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. Після початку тимчасової окупації і станом на сьогоднішній день згадана юридична особа (якій було надано безвідсоткові поворотні фінансові допомоги у 2010-2013 роках) не змінила своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території (Автономна Республіка Крим) на іншу територію України.

У 2017 році заборгованість за наданими у 2010-2013 роках безвідсотковими поворотними фінансовими допомогами згаданій юридичній особі стала безнадійною, оскільки за такими зобов’язаннями сплинув термін позовної давності.

У платника виникли питання:

1. чи може заборгованість за безвідсотковими поворотними фінансовими допомогами, наданими ТОВ юридичній особі (нерезиденту), вважатися безнадійною після спливу строку позовної давності?
2. яким чином коригується фінансовий результат ТОВ 2017 звітного (податкового) року, якщо ТОВ, яке є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах і визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені розділом III Кодексу, списало у такому звітному (податковому) році як безнадійну заборгованість за безвідсотковими поворотними фінансовими допомогами, наданими ТОВ нерезиденту?

Підставою для списання дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку є визнання її безнадійною.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності вважається безнадійною заборгованістю (п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Як зазначено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 03.04.2018 № 400, п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не встановлюється будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною. Ця норма Кодексу не передбачає необхідності здійснення платником податку - кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо. Тож, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною згідно з п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є сплив строку позовної давності за зобов'язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

Таким чином у разі якщо заборгованість відповідає ознаці, визначеній п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, платники податку не повинні здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим ознакам, передбаченим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Тож достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною згідно з п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є сплив строку позовної давності щодо зобов’язання за такою заборгованістю.

У разі наявності дебіторської заборгованості щодо якої існує невпевненість її погашення боржником платник формує резерв сумнівних боргів.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

При формуванні резерву сумнівних боргів, а також списанні за його рахунок безнадійної дебіторської заборгованості п. 139.2 ст. 139 Кодексу встановлено податкові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

Отже, фінансовий результат до оподаткування зменшуватиметься відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, наведеним у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зокрема, за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

При цьому у разі списання дебіторської заборгованості щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу підлягає збільшенню на суму такої списаної заборгованості.

Слід зазначити, що відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності є безповоротною фінансовою допомогою.

Отже, після закінчення строку позовної давності заборгованість нерезидента за безвідсотковими поворотними фінансовими допомогами набуває статусу безповоротної фінансової допомоги.

Підпунктом 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою
0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Перелік таких доходів визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, відповідно до якого доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України є інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Отже, безповоротна фінансова допомога відноситься до інших доходів нерезидента від провадження господарської діяльності на території України і підпадає під оподаткування відповідно до п.п.141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено, що резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

При цьому, абзацами третім-сьомим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу зазначено, що якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за цим Кодексом до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД * 100 / (100 - СП) - СД, де:

Пс - сума податку до сплати;

СД - сума виплаченого доходу;

СП - ставка податку, встановлена цим підпунктом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).