Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.12.2021 р. № 4602/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з продажу агентом неперсоналізованих транспортних карток на проїзд у пасажирському транспорті та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством укладено договір із Замовником (комунальним підприємством – перевізником), згідно з яким Товариство за винагороду надає Замовнику послуги з продажу неперсоналізованих транспортних карток пасажирам, перевезення яких здійснюється Замовником. Вартість транспортної картки затверджена рішенням виконавчого комітету міської ради. Кошти, отримані від продажу транспортних карток, Товариство перераховує Замовнику, та отримує від такого Замовника агентську винагороду за надані йому послуги (кошти перераховуються Замовником на поточний рахунок Товариства).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Статтею 5 Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи комерційного посередництва (агентських відносин) у сфері господарювання регламентуються главою 31 (статті 295-305) Господарського кодексу України (далі – ГКУ).

Частиною першою статті 295 глави 31 ГКУ визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (частина перша статті 297 глави 31 ГКУ).

Умови укладання договорів комісії та їх виконання регулюються главою 69 (статті 1011-1028) Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до статті 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (стаття 1012 ЦКУ).

Згідно зі статтею 28 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97 «Про місцеве самоврядування в Україні» до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні, транспортні та інші послуги.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України 29 червня 2004 року № 1914-IV «Про міський електричний транспорт» (далі – Закон № 1914) АСОП – програмно-технічний комплекс, призначений для здійснення обліку наданих транспортних послуг за допомогою електронного квитка.

Електронний квиток – проїзний документ встановленої форми, який після реєстрації в АСОП дає право пасажиру на одержання транспортних послуг.

Замовники транспортних послуг (замовники) – місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та/або уповноважені ними юридичні особи, які замовляють транспортні послуги.

Перевізник – юридична особа, яка в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, здійснюючи експлуатацію та утримання об'єктів міського електричного транспорту.

За інформацією, наданою у зверненні, транспортна картка (персоналізована або неперсоналізована) – безконтактна смарткартка, яка  є носієм електронного квитка.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року           № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»          (далі – Закон № 996) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Тому платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками –  суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Особливості визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг в окремих випадках визначено статтею 189 Кодексу, згідно з пунктом 189.4 якої базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому статтею 188 Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 Кодексу.

Таким чином, якщо операції з передачі Замовником Товариству транспортних карток з метою їх продажу кінцевим споживачам (пасажирам) за своєю сутністю відповідають умовам договору комісії згідно з ЦКУ, то такі операції підлягають оподаткуванню ПДВ як при передачі таких карток Замовником Товариству, так і при їх продажу Товариством кінцевим споживачам.

Якщо такі операції за своєю сутністю відповідають умовам  комерційного посередництва (агентських відносин), то при їх здійсненні податкові зобов’язання з ПДВ визначаються агентом лише виходячи з вартості наданих ним агентських послуг (агентської винагороди).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).