Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.12.2021 р. № 4624/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо реєстрації Інституту як платника податку на додану вартість та декларування сум податкових зобов’язань  та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, в зв’язку з неподанням декларацій з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців за ініціативою податкового органу Інституту було анульовано реєстрацію платника ПДВ.

Разом з тим зверненні вказано, що в періоді після анулювання реєстрації платника ПДВ Інститут здійснював оформлення первинних документів виконаних робіт/наданих послуг, в яких вартість таких робіт/послуг визначав з нарахуванням ПДВ.

Обсяг послуг, що надавались Інститутом протягом 12 послідовних податкових місяців сукупно перевищив 1 млн грн. При цьому в зверненні не зазначено, які саме послуги надавав Інститут.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями
180 - 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим Міністерством юстиції України 17.11.2014 № 1456/26233 (далі – Положення № 1130).

Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1,0 млн грн (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Розділами V та XX ПКУ передбачено, що до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 та 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг, по досягненню якого реєстрація платником ПДВ є обов’язковою, не враховується.

Щодо питання 1

Відповідно до пункту 183.7 статті 183 розділу VПКУ заява про реєстрацію особи як платника податку подається до контролюючого органу засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Підтвердженням відповідності вимогам пункту 181.1 статті 181 та пункту 182.1 статті 182 розділу V ПКУ є будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, що засвідчують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо).

Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, із змінами і доповненнями (далі – Наказ № 88).

Відповідно до пункту 2.3 Наказу № 88 первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії.

Пунктом 3.8 розділу III Положення № 1130 визначено, що дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру. З метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним статтею 180,
пункту 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V ПКУ, така особа відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1
статті 20 ПКУ, пункту 73.3 статті 73 розділу ІІ ПКУ на вимогу контролюючого органу подає документи, що підтверджують такі відомості.

Так, підпунктом 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 розділу I ПКУ встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема, для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

При цьому контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження (пункт 73.3 статті 73 розділу II ПКУ).

Враховуючи зазначене, особа, яка подала реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ засобами електронного зв'язку в електронній формі, у разі необхідності, подає підтверджуючі документи на паперових носіях до загального відділу контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).

Щодо питання 2

Згідно з пунктами 183.1 та 183.2 статті 183 розділу V ПКУ для здійснення реєстрації особи як платника ПДВ така особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (далі – Заява №1-ПДВ).

Обов'язок щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви № 1-ПДВ, тобто, 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1,0 млн гривень.

У випадку якщо Підприємство у встановлені ПКУ терміни не подало Заяву № 1-ПДВ до контролюючого органу, то Підприємство несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ, зокрема така відповідальність виникає у Підприємства з наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви № 1-ПДВ, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше перевищено такий загальний обсяг оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1,0 млн гривень.

Пунктом 183.10 статті 183 розділу V ПКУ передбачено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 розділу V ПКУ право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статті 183 розділу V ПКУ.

Таким чином, якщо платник до його реєстрації платником ПДВ, на дату виникнення першої події, зобов'язаний був зареєструватись платником ПДВ, у зв'язку з досягненням обсягу оподатковуваних операцій у розмірі 1,0 млн грн, але не зареєструвався, то податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються з моменту коли вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1,0 млн гривень.

Відповідно до пункту 183.3 статті 183 розділу V ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу, реєстраційна заява подається згідно з пунктом 183.7 цієї статті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.

Таким чином, до початку податкового періоду, з якого особи вважатимуться платниками податку, вони не мають право на податковий кредит.

Крім того, враховуючи те, що особа, яка реєструється платником ПДВ повторно (після анулювання попередньої реєстрації), відповідно до вимог ПКУ вважається новим платником податку, така особа не має права подавати податкову звітність з ПДВ та реєструвати в ЄРПН податкові накладні за період відсутності реєстрації платником податку та не має змоги самостійно сплатити до бюджету суму податку, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ.

Щодо питання 3

Відповідно до пункту 184.1 статті 184 розділу V ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ у відповідних випадках.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 розділу V ПКУ анулювання реєстрації здійснюється на дату:

подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;

зазначену в судовому рішенні;

припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;

що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість;

державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.

У разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (пункт 184.6 статті 184 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 184.7 статті 184 розділу V ПКУ якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Таким чином, день анулювання реєстрації особи як платника ПДВ (27.07.2021) є останнім днем її реєстрації як платника ПДВ та останнім днем, коли платник ПДВ повинен визначити податкові зобов'язання з податку, а отже, після дня анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа не має право складати та реєструвати податкові накладні / розрахунки коригування.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.