Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.12.2021 р. № 4627/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Благодійної організації «Фонд «_____» (далі – Фонд) щодо окремих питань оподаткування неприбуткової організації та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах повноважень повідомляє.

Згідно із запитом Фонду, що є благодійною організацією, внесеною до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), до такого Фонду звернулися громадяни Грузії, які мають посвідку на проживання в Україні, у складі окремої родини з проханням надати їм у користування будинок та земельну ділянку під ним, що є власністю Фонду, з метою створення дитячого будинку сімейного типу.

У зверненні поставлено такі питання:

1. Чи можливим є здійснення операції з передачі Фондом у статусі неприбуткової організації власного житлового будинку та земельної ділянки, на якій він знаходиться, в оренду фізичним особам з метою створення дитячого будинку сімейного типу та встановлення орендної плати у розмірі 1 гривня на рік? Чи не буде така орендна плата розцінена як прибуток?

2. Чи не призведе укладення договору оренди між Фондом та фізичними особами на викладених вище умовах до виключення Фонду з Реєстру?  

Щодо питань 1 –2

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу визначено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає вимогам, встановленим підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Обов’язковими умовами для неприбуткових організацій є, зокрема, використання своїх доходів( прибутків ) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених їх установчими документами, як це передбачено підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів таких організацій, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (абз. третій п.п. 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу).

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені благодійні організації.     

Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Благодійною організацією є юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених Законом № 5073, як основну мету її діяльності (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 5073).

Згідно з п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 5073 благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Бенефіціаром, як визначено абзацом першим п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 5073, є набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом № 5073.

Цілі та сфери благодійної діяльності встановлено статтею 3 Закону № 5073.

Статтею 5 Закону № 5073 передбачений перелік видів благодійної діяльності, який включає, зокрема, безоплатну передачу бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права (п. 2 частини першої ст. 5 Закону № 5073).

Установчі документи благодійної організації повинні містити, зокрема, цілі та сфери благодійної діяльності, джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації (п. 2 та п. 6 частини другої ст. 14 Закону № 5073).

Метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій (частина перша ст. 11 Закону № 5073).

Як встановлено статтею 16 Закону № 5073, використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності.

Благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей.

Тож, утворена згідно із Законом № 5073 та внесена до Реєстру благодійна організація використовує отримані доходи виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, та не здійснює розподіл доходів серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Таким чином, якщо благодійна організація у статусі неприбуткової організації в рамках визначених статутом цілей, сфер та видів благодійної діяльності здійснює операції з безоплатної передачі бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно або надання в оренду майна на некомерційній основі (без мети одержання прибутку), що сприяє досягненню статутних цілей такої організації, то проведення таких операцій не є підставою для виключення благодійної організації з Реєстру.

При цьому, оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання порядку укладення договорів оренди та інших договорів з передачі права користування та інших речових прав на майно не належить до компетенції ДПС, а регулюється нормами цивільного законодавства.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу, така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.