Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) при наданні допоміжних послуг у сфері освіти, а саме надання доступу до онлайн – сервісів зі складання тестів (іспитів) на визначення рівня англійської мови на території України, використовуючи мережу Інтернет та за допомогою платіжних сервісів: LigPay, Portmone, EasyPay та в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - Кодекс) повідомляє.
Відповідно до інформаційних баз ДПС, фізична особа-підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування 2-ї групи.
Платник звернувся з проханням надати відповідь на наступне питання:
Чи необхідно ФОП застосовувати реєстратори розрахункових операцій при отриманні платежів від споживачів за надання допоміжних послуг у сфері освіти, а саме надання доступу до онлайн – сервісів зі складання тестів (іспитів) на визначення рівня англійської мови на території України, використовуючи мережу Інтернет та за допомогою платіжних сервісів: LigPay, Portmone, Easy?
Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з п.п. 14.1.172 1 п. 14.1 статті 14 Кодексу індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих нормподаткового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Правові засади застосування РРО та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом Українивід 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Відповідно до преамбули Закону № 265, встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Згідно зі статтею 2 Закону № 265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 265 передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних карток банківських установ, що проводяться суб'єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу їх здійснення. Наприклад, у разі здійснення розрахунків шляхом внесення готівки через касу банку, шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку, шляхом внесення коштів через термінал самообслуговування, що належить банківській установі,РРО та/або ПРРО може не застосовуватись.
Пунктом 61 підрозділу 10 інших перехідних положень розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що з 1 січня 2021 року до1 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на1 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Тобто, при здійснені розрахункових операцій у розумінні Закону № 265, обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО платником єдиного податку другої-четвертої груп виникає у разі перевищення таким платником в календарному році обсягу доходу встановленого Кодексом та/або здійснення визначених Пунктом 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Кодексу видів діяльності.
Відповідно до податкових декларацій платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за 2018, 2019 та 2020 роки, платником задекларований обсяг доходу, що не перевищує встановлений Кодексом для цілей застосування РРО та/або ПРРО.
З урахуванням викладеного та як відповідь на питання повідомляємо.
За умови нездійснення видів діяльності визначених Пунктом 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Кодексу та отримання доходу, що не перевищує визначеного Кодексом, для цілей застосування РРО та/або ПРРО, Ви можете здійснювати свою господарську діяльність без застосування РРО та/або ПРРО до завершення 2021 року.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |