Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.12.2021 р. № 4638/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду запиту Підприємця на отримання податкової консультації, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодексу), повідомляє таке.

Відповідно до запиту, Підприємець, свою діяльність здійснює виключно у безготівковій формі приблизно за 5 КВЕДами(юридична діяльність, діяльність страхових агентів та друк інформації) на далі діяльність здійснюватиметься за тими ж видами діяльності, у зв’язку із чим у нього виникли наступні питання:

1.   Якщо Підприємець, здійснює діяльність виключно у безготівковій формі (отримує оплати з банківського рахунку підприємства на свій банківський рахунок), то чи може він не реєструвати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО)?

2.   У випадку перевищення в календарному році обсягу доходу (220 розмірів мінімальної заробітної плати) чи виникає у нього обов’язок застосування РРО?

3.   Чи передбачені санкції за не реєстрацію РРО фізичними особами-підприємцями 3 групи єдиного податку, які здійснюють діяльність виключно у безготівковій формі з рахунку на рахунок підприємств (без застосування будь-яких платіжних систем)?

Відповідно до інформації, що міститься у інформаційно-телекомунікаційних системах ДПС, Підприємець перебуває на обліку в контролюючих органах з 2014 року; є платником єдиного податку, має зареєстровані КВЕДи, які передбачають окрім надання послугтакож і реалізацію товарів; задекларований обсяг доходу у період з моменту державної реєстрації до 01.01.2021 не перевищував 1 000 000 гривень; відповідно до декларації за три квартали 2021 року обсяг задекларованого доходу становить 1 030 547,7 гривень; інформація про зареєстровані РРО відсутня.

Із системного аналізу зазначених питань, повідомляємо, що пункти 6 та 14 статті 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), в контексті звернення,не можуть бути застосовані Підприємцем, оскільки, вони регламентують випадки, у яких здійснення розрахункових операцій не потребує обов’язкового застосування РРО.

Поряд із цим, зазначаємо, що операції здійсненні у безготівковій формі через установу банку шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок (IBAN, он-лайн банкінг), через касу банку, через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку, для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок Підприємцю не підпадають під визначення розрахункових у розумінні Закону № 265.

Звертаємо увагу, що законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних карток банківських установ, що проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Застосування РРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу їх здійснення.

Так, операції здійсненні з використанням платіжних сервісів, що призначені лише для спрощення проведення дистанційних розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами – підприємцями в мережі Інтернет за допомогою банківських платіжних карток, або здійснені у спосіб, відмінний від вищеперерахованих, у випадку пропозиції клієнтам для оплати послуг, підпадають під визначення розрахункової операції у розумінні Закону № 265.

Надаючи відповідь на поставленіпитання повідомляємо, що при здійсненні клієнтами розрахунків виключно у безготівковій формі через установу банку шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахункових рахунок Підприємця (із використанням IBAN, он-лайн банкінгу) застосування Підприємцем РРО не є обов’язковим та як результат не тягне для такого суб’єкта господарювання юридичних наслідків за не реєстрацію РРО незалежно від обсягу отриманого доходу.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.