Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.10.2021 р. № 3985/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула Ваше звернення від… про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Згідно зі зверненням фізична особа – підприємецьє платником єдиного податку другої групи (далі – Підприємець) і здійснює роздрібну торгівлю в мережі Інтернет з доставкою товарів споживачам «Новою Поштою» та «Укрпоштою».

У зв’язку зі збільшенням товарообігу у Підприємця виникли наступні питання щодо необхідностізастосування ним РРОпри перевищенні у календарному році обсягу доходу 1 320 000 грн.:

1. Чи потрібнозастосовувати РРО при отриманні оплатина розрахунковий рахуноквід служби доставкиза відправлений накладеним платежемтовар?

2. Чи потрібно застосовувати РРО при отриманні передоплати за товари на свій розрахунковий рахунок через касу «Приватбанку» та інших банків, через «Приват24» та мобільні додатки інших банківта який алгоритм його застосування?

Щодо питання1.

Правові засади застосування РРО/програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі –
Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання,  які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення вимог щодо незастосування РРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до п. 61 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої-четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом
на 1 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання, як платника єдиного податку.

Отже, при перевищенні в календарному році обсягу доходу, встановленого Кодексом, у Підприємця виникне обов’язок проводити розрахункові операції із застосуванням РРО/програмного РРО.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265, розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/програмні РРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

При отриманні Підприємцем коштів на свій розрахунковий рахунок від поштового оператора «Нова Пошта» чи «Укрпошта» за раніше відправлений замовнику накладеним платежем товар застосовувати РРО/програмний РРО не обов’язково.

 

Щодо питання 2.

У випадку передоплати покупцем замовленого товару на Ваш розрахунковий рахунок виключно у безготівковій формі з використанням реквізитів рахунку IBAN (у тому числі онлайн-банкінг) або шляхом безпосереднього внесення готівки через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку) РРО/програмний РРО може не застосовуватись.

Якщо передоплата товарузамовником здійснюється за допомогою реквізитів електронного платіжного засобу (далі – ЕПЗ), то кошти на рахунок Підприємця будуть надходити від еквайра, а не з розрахункового рахунку держателя ЕПЗ. При цьому еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори.

Отже, при відправленні покупцютовару, передплаченого через мобільний додаток банку за реквізитами ЕПЗ Підприємця,така операція буде вважатися розрахунковою у розумінні Закону № 265, і потребуватиме застосування РРО/програмного РРО.

Разом із товаром покупцю необхідно буде відправити фіскальний касовий чек РРО/програмного РРО встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операціїіз зазначенням форми оплати«передплата».

Також, обов’язок застосовувати РРО/програмний РРО виникне у Підприємця при здійсненні торгівлі технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню), лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння,незалежно від обсягу його доходу.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.