Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.12.2021 р. № 4644/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду зверненняпро надання індивідуальної податкової Товариство, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України, повідомляє таке.

Товариство,у зв’язку ізприйняттям Міністерством фінансів України наказів від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13» (далі – Наказ № 306)
та від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів»(далі – Наказ
№ 329),звернулось за роз’ясненням із наступних питань:

1. Чи діють норми пункту 3 Наказу № 306 стосовно нерозповсюдження вимог до форми і змісту розрахункових документів, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та які перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності з урахуванням норм Наказу № 329?

2. Чи потрібно доопрацьовувати РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, та які перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказу № 306, в частині створення електронних розрахункових документів; відображення найменування суб’єкта господарювання; цифрового значення штрихового коду товару; заокруглення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; QR-коду?

Щодо питання 1

Відповідно до частини другої статті 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян,
 

мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.

Частиною сьомою статті 15 Закону України від 17 березня 2011 року
№ 3166-VI  «Про центральні органи виконавчої влади» визначено, що накази міністерства, які є нормативно-правовими актами і пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.

Відповідно до пункту 5 Наказу № 306, встановлено, що цей наказ набирає чинності з 01 серпня 2020 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Також, пунктом 4 Наказу № 329 визначено, що цей наказ набирає чинності з 01 липня 2021 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Враховуючи викладене, на сьогодні положення Наказів № 306 та 329 набрали  чинності (є діючими).

Щодо питання 2

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Форму і зміст розрахункових документів РРО, визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України
від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).

Стаття 12 Закону № 265 зобов’язуєвиробників (постачальників),за наявності технічної можливості, доопрацювати ті РРО, що перебувають на обліку у контролюючих органах.

Стаття 12 Закону № 265 не містить норм, які б зобов’язували вилучити з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операційті моделі РРО, які не можливо доопрацювати.

Доопрацювання РРО є різновидом його ремонту та призводить до зміни версії внутрішнього програмного забезпеченнята як результат вимагає його переопломбування та перереєстрації(пункт 2 глави 3 розділу ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547).

Додатково звертаємо увагу Товариства, що за своєю суттю  індивідуальна податкова консультація є роз’ясненням контролюючого органу, яке надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Також, відповідно до пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України одним із основних реквізитів звернення на отримання індивідуальної податкової консультації є, зокрема, наведення фактичних обставин.

Водночас, інформації (фактичних обставин) наведеної у зверненні  недостатньо для надання остаточної відповіді щодо порушеного питання, а тому з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства та з метою встановлення реального обсягу обов’язків, пов’язаних із необхідністю доопрацювання РРО, що використовуються Товариством, слід виходити із наступного:

встановити дату введення в експлуатацію кожного екземпляра РРО, який перебуває на обліку в органах ДПС; рекомендуємо Товариству;

порівняти можливості таких РРО із чинною, на момент введення їх в експлуатацію, редакцією Положення № 13;

забезпечити безумовне виконання вимог Положення № 13, які були чинними на момент введення РРО в експлуатацію;

отримати від виробника через акредитовані Центри сервісного обслуговування інформацію про технічну можливість доопрацювання РРО або її відсутність, по кожній моделі РРО та їх версій програмного забезпечення, з урахуванням дати введення в експлуатацію.

Отже, відповідаючи на поставлене питання повідомляємо, що за наявності технічних можливостей, такі РРО обов’язково мали б уже бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками), не зважаючи на той факт, що версії внутрішнього програмного забезпечення таких РРО включені до Державного реєстру РРО та перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказом № 306.

Не доопрацювання таких РРО, є порушення вимог, встановлених Законом № 265та Положенням № 13.

Застосування недоопрацьованих РРО призводить до формування такими РРО невідповідних документів і не прийняття їх як розрахункових.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації, і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.