Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.12.2021 р. № 4645/ІПК/10-36-07-07-20

Головне управління ДПС у Київській області  розглянуло звернення ТОВ (далі – Підприємство) від ________про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства (вх. № 147/ІПК від 28.09.2021), та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, визначено, що ДПС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Функції та правові основи діяльності контролюючих органів у сфері справляння податків і зборів визначені Податковим кодексом України.

Враховуючи викладене, ДПС не уповноважена підтверджувати або спростовувати розуміння СГ податкового та іншого законодавства та/або організовувати його господарську діяльність, а є лише контролюючим органом, який здійснює контроль за дотриманням СГ вимог податкового та іншого законодавства.

Пунктом 52.1 статті 52 Кодексу передбачено, що за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно запиту, Підприємство є платником податку на прибуток на загальних підставах, не є платником ПДВ та здійснює діяльність з надання фінансових послуг.

Підприємство звертається з проханням надати роз’яснення щодо правових засад застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО та/або ПРРО) та порядку оприбуткування готівкових коштів, а саме (в контексті звернення):

         1.1 Чи дійсно до даних фіскального звіту (Z-звіту) програмного РРО, зокрема, до відповідних граф, що визначаються абзацами 5-11 пункту 16
Вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 149 від 02.03.2016 року, де використано термін «ЗАГАЛЬНА CУMA», має потрапляти сума з розрахункових документів після заокруглення?

1.2 Чи дійсно до даних фіскального звіту (Z-звіт) PPO, зокрема, до відповідних граф, що визначаються абзацами 1-8 пункту 38 Вимог  щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій під час здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій  формі,  затвердженого Постановою  Кабінету   Міністрів  України № 149
від 02.03.2016 року, де використано термін «ЗАГАЛЬНА CУMA» має потрапляти сума з розрахункових документів після заокруглення?

Щодо питання 1.1 та 1.2.

Правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону № 265, фіскальний звіт - документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звіт) реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, який містить дані про виконані операції з початку робочої зміни касира.

Пунктами 1, 2 та 7 статті 4 Закону № 265 передбачено, що небанківські надавачі платіжних послуг, які мають право здійснювати операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій зобов'язані:

проводити операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, змінювати курс валюти відповідно до порядку, встановленого Національним банком України;

проводити операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО та/або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО із створенням (роздрукування у двох примірниках та/або збереженням в електронній формі) розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій;

забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі даним фіскального звіту.

Відповідно до статті 8 Закону № 265, форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З метою виконання вимог Закону № 265, наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2021 затверджене Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі – Положення).

Обов’язкові реквізити, що має містити розрахунковий документ з торгівлі валютними цінностями, визначені пунктом 2 розділу VIII Положення, зокрема:

заокруглення (рядок 20).

Пунктом 5 розділу VIII Положення передбачено, що у разі якщо загальна сума здійсненої операції (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому Національним банком України в якості засобу платежу, результат заокруглення суми оплати у готівковій формі, виконаний відповідно до вимог Національного банку України щодо оптимізації обігу монет дрібних номіналів, друкується після рядка 19 з написом «Заокруглення». Наступним рядком друкується «До сплати» і сума після заокруглення.

Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій, що застосовуються під час здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі (далі – Вимоги щодо РРО) та вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій, що застосовуються під час здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі (далі – Вимоги щодо ПРРО), затвердженні постановою Кабінету Міністрів України № 149 від 02.03.2016.

Пунктом 37 Вимог щодо РРО передбачено, що усі звіти, крім періодичного і службового, повинні формуватися на підставі інформації про обсяги операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, що занесена до оперативної пам’яті.

Згідно з пунктом 38 Вимог щодо РРО, реєстратор повинен забезпечувати формування та друкування фіскального звіту, який додатково містить таку інформацію (усі суми обчислюються від початку зміни до моменту формування звіту):

загальну суму купленої іноземної валюти та виданої національної валюти за кожним найменуванням валюти окремо;

загальну суму проданої іноземної валюти та прийнятої національної валюти за кожним найменуванням валюти окремо;

загальну суму повернутої за операціями «сторно» клієнтам національної та іноземної валюти за кожним найменуванням валюти окремо;

загальну суму повернутої за операціями «сторно» клієнтами національної та іноземної валюти за кожним найменуванням валюти окремо;

загальну суму авансу, підкріплення та інкасованих цінностей за кожним найменуванням валюти окремо;

загальну суму комісії за кожним найменуванням валюти окремо;

загальну суму отриманої за операціями з обміну іноземної валюти за кожним найменуванням валюти окремо;

загальну суму виданої за операціями з обміну іноземної валюти за кожним найменуванням валюти окремо;

номери першого та останнього розрахункових документів, надрукованих з початку зміни;

курси торгівлі валютними цінностями в готівковій формі;

дата і час друкування чека звіту.

Пунктом 15 Вимог щодо ПРРО передбачено, що у режимі звітування:

ПРРО повинен щодня створювати в електронній формі фіскальний звіт у разі здійснення розрахункової операції та подавати його до фіскального сервера для реєстрації та довгострокового зберігання засобами телекомунікацій з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів;

фіскальний звіт ПРРО може створюватися на підставі даних розрахункових документів, що збережені в пам’яті пристрою, на який встановлено програмний реєстратор, та/або на підставі даних фіскального сервера за запитом програмного реєстратора. ПРРО та фіскальний сервер повинні забезпечувати можливість одержання від фіскального сервера в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи, необхідних для формування засобами програмного реєстратора та передачі до фіскального сервера електронних фіскальних звітів за відповідний період.

Згідно з пунктом 16 Вимог щодо ПРРО, програмний реєстратор повинен забезпечувати створення та друкування (у разі потреби) фіскального, службового і періодичного звітів, які містять таку загальну та додаткову інформацію:

найменування суб’єкта господарювання, який здійснює операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі;

місцезнаходження структурного підрозділу установи;

фіскальний номер, перед яким зазначаються великі літери «ФН»;

загальну суму купленої іноземної валюти та виданої національної валюти за кожним найменуванням валюти окремо;

загальну суму проданої іноземної валюти та прийнятої національної валюти за кожним найменуванням валюти окремо;

загальну суму повернутої за операціями «сторно» клієнтам національної та іноземної валюти за кожним найменуванням валюти окремо;

загальну суму авансу, підкріплення та інкасованих цінностей за кожним найменуванням валюти окремо;

загальну суму комісії за кожним найменуванням валюти окремо;

загальну суму отриманої за операціями з обміну іноземної валюти за кожним найменуванням валюти окремо;

загальну суму виданої за операціями з обміну іноземної валюти за кожним найменуванням валюти окремо;

курси купівлі-продажу іноземної валюти;

дату і час формування документа.

Враховуючи викладене та як відповідь на питання 1.1 та 1.2 повідомляємо.

РРО повинен формувати фіскальний звіт на підставі інформації про обсяги операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, що занесена до оперативної пам’яті. Додатково має містить інформацію, передбачену
пунктом 38 Вимог щодо РРО.

ПРРО повинен забезпечувати створення та друкування (у разі потреби) фіскального звіту, який містить загальну та додаткову інформацію, передбачені пунктом 16 Вимог щодо ПРРО.

1.3      Чи дійсно Підприємство, у якості небанківської установи, що надає послуги з торгівлі валютними цінностями, у разі звернення клієнта із відмовою від проведеної операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, щодо якої зареєстрований розрахунковий документ, після моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким програмним PPО, позбавлено можливості провести операцію «сторно»?

1.4 Чи дійсно Підприємство, у якості небанківської установи, що надає послуги з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі у разі звернення клієнта із відмовою від проведення операції i з торгівлі валютними цінностями щодо якої зареєстрований розрахунковий документ, після моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким програмним PPO, може проводити операцію «сторно», усупереч пункту 8 Порядку реєстрації i ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів Украйни N317 від 23.06 2020 року, у раз i, якщо програмний PPO функціонально дозволяє здійснити та провести за наведених випадків зазначену операцію «сторно» після моменту реєстрації  наступного  розрахункового документа таким програмним PPO із здійсненням реєстрації відповідного розрахункового документа фіскальним сервером Державної податкової служби?

Щодо питання 1.3 та 1.4.

Пунктами 1 та 2 статті 4 Закону № 265 передбачено, що банки та небанківські фінансові установи, що здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, небанківські фінансові установи, а також суб'єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з банками, зобов'язані:

проводити операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, змінювати курс валюти відповідно до порядку, встановленого Національним банком України;

проводити операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО та/або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО із створенням (роздрукуванням у двох примірниках та/або збереженням в електронній формі) розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює порядок застосування РРО та/або ПРРО є «Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі» затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.

Зокрема, проведення операції «сторно» передбачено пунктом 6 розділу 3 Порядку.

Згаданий Порядок не суперечить жодному нормативно-правовому акту, в тому числі і пункту 25 розділу 3 Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, яким встановлено максимально-можливий проміжок часу для реєстрації операції «сторно» в 15 хвилин, а Порядок встановлює умову для проведення операції «сторно», визначаючи, що це має бути наступна розрахункова операція, після проведення обміну валют, від якої відмовляється клієнт.

1.5 Чи дійсно розроблений та наведений в питанні № 3 порядок оприбуткування готівкових коштів в Головній касі та Операційній касі Підприємства відповідає вимогам Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 148 від 29.12.2017 року та не суперечить законодавству Украйни?

Щодо питання 1.5.

Відповідно до підпункту 14.1.30 пункту 14.1 статті 14 Кодексу поняття відокремлені підрозділи, з метою оподаткування, вживається у значенні, визначеному Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ). Для розділу IV Кодексу поняття відокремленого підрозділу вживається у визначенні Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями.

Частиною 1 статті 95 ЦКУ визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи (частина 2 статті 95 ЦКУ).

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (частина 3 статі 95 ЦКУ).

Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) (частина 5 статті 95 ЦКУ).

Відповідно до статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» в ЄДР містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, дані про відокремлені підрозділи юридичної особи.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, та фізичними особами визначається Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148).

Підпунктом 2 пункту 3 розділу І Положення № 148 встановлено, що відокремлені підрозділи – філії, представництва, відділення, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України, та інші структурні підрозділи (стаціонарні або пересувні), де реалізуються товари, надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Відповідно до підпункту 2 пункту 58 розділу VI Положення № 148, готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (або розрахункових книжок (далі – РК)), визначений пунктом 11 розділу II Положення № 148.

Підпунктом 18 пункту 3 розділу I Положення № 148 визначено, що оприбуткування готівки – це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

Згідно з абзацом другим пункту 11 розділу ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Кодексу і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (Книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії)). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі (абзац третій пункту 11 розділу ІІ
Положення № 148).

Оприбуткування готівки касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням ПРРО без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами ПРРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера.

Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України.

Враховуючи викладене та як відповідь на питання 1.5 повідомляємо.

Для затвердження відповідного порядку оприбуткування готівки на Підприємстві, йому, в тому числі, слід керуватися вимогами щодо оприбуткування готівки відокремленими підрозділами згідно вимог
Положення № 148.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.